|
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 839 від 29.11.2001
Про затвердження галузевого стандарту України
На виконання вимог Закону України "Про дорожній рух" від
30.06.93 р. N 3353-XII та встановлення єдиних вимог до
суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність по визначенню
та ліквідації ділянок і місць концентрації дорожньо-транспортних
пригод на автомобільних дорогах загального користування України
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити галузевий стандарт України ГСТУ
218-03450778.090-2001 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні
дороги загального користування. Порядок визначення ділянок і місць
концентрації дорожньо-транспортних пригод" (додається).
2. Департаменту безпеки транспорту та технічної політики
(Петрашевський О.Л.) зареєструвати зазначений стандарт у
Держстандарті України.
3. Українській державній корпорації по будівництву, ремонту
та утриманню автомобільних доріг (Демішкан В.Ф.) довести ГСТУ
218-03450778.090-2001 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні
дороги загального користування. Порядок визначення ділянок і місць
концентрації дорожньо-транспортних пригод" до всіх зацікавлених
установ підприємств організацій, що займаються діяльністю,
регламентованою цим стандартом.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Державного секретаря Кроля С.С.
Затверджено
наказом Міністерства
транспорту України
від 29 листопада 2001 р.
N 839
Галузевий стандарт України
1. Галузь використання.
Цей Стандарт поширюється на автомобільні дороги загального
користування.
Стандарт установлює порядок визначення та обліку ділянок і
місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних
дорогах загального користування України.
Вимоги цього стандарту є обов'язковими для підприємств
(установ, організацій), що діють на території України, які
підпорядковані Міністерству транспорту України.
2. Нормативні посилання.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
- ДСТУ 2586-94 Знаки дорожні. Загальні технічні умови.
Правила застосування.
- ДСТУ 2587-94 Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи
контролю. Правила застосування.
- ДСТУ 2735-94 Огородження дорожні і напрямні пристрої.
Правила користування. Вимоги безпеки дорожнього руху.
- ДСТУ 2935-94 Безпека дорожнього руху. Терміни та
визначення.
- ДСТУ 3587-97 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги,
вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану.
- ДСТУ Б В.2.3-2-97 (ГОСТ 30413-96) Дороги автомобільні.
Метод визначення коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з
дорожнім покриттям.
- ГОСТ 26804-86 Ограждения дорожные металлические барьерного
типа. Технические условия.
- ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і
сільських поселень.
- ДБН В.2.3-4-2000 Споруди транспорту. Автомобільні дороги.
- ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень.
- ПОР-218-141-2000 Порядок обліку руху транспортних засобів
на автомобільних дорогах загального користування.
- Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.93 р.
3. Визначення, позначення і скорочення.
3.1. У цьому Стандарті подані такі терміни, визначення та
скорочення:
3.1.1. Автомобільна дорога загального користування (далі -
автомобільна дорога) - згідно з ДБН В. 2.3-4.
3.1.2. Дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) - за ДСТУ
2935.
3.1.3. Коефіцієнт пригод (далі - Кпр) - показник відносної
аварійності, який характеризується кількістю ДТП, що скоюються при
проїзді 1 мільйона транспортних засобів через певну ділянку
автомобільної дороги.
3.1.4. Малонебезпечні ділянки (місця) - ділянки автомобільної
дороги, де значення Кпр знаходиться в межах від 0,41 до 0,8.
3.1.5. Небезпечні ділянки (місця) - ділянки автомобільної
дороги, де значення Кпр знаходиться в межах від 0,81 до 1,2.
3.1.6. Дуже небезпечні ділянки (місця) - ділянки
автомобільної дороги, де значення Кпр перевищує 1,2.
3.1.7. Дорожнє підприємство - суб'єкт підприємницької
діяльності, уповноважений в установленому порядку здійснювати
повне господарське відання автомобільними дорогами, які ним
обслуговуються.
3.1.8. Центральний орган управління автомобільними дорогами
(далі - центральний дорожній орган) - спеціально уповноважений
Урядом державний орган управління дорожнім господарством України.
3.1.9. Наукова установа - визначена центральним дорожнім
органом установа, уповноважена ним на умовах прямих договорів
здійснювати координацію, узагальнення і аналіз діяльності,
регламентованої цим стандартом, з виконанням аналітичної і
дорадчої функцій.
3.1.10. Відомість лінійного розподілу ДТП - інформація, що
відображає розподіл ДТП на дорозі за трирічний період (по кожному
повному календарному року окремо).
3.1.11. Державний облік ДТП - облік ДТП, який ведеться
органами внутрішніх справ за місцем їх скоєння.
3.1.12. Відомчий облік ДТП - облік ДТП, скоєних на
автомобільних дорогах, який ведеться дорожніми підприємствами, що
їх обслуговують.
3.1.13. Лінійний аналіз аварійності - покілометровий розподіл
рівнів аварійності від початку до кінця ділянки автомобільної
дороги, що обслуговується дорожнім підприємством.
3.2. У Стандарті позначаються та аналізуються такі види ДТП:
3.2.1. Зіткнення - зіткнення транспортних засобів, що
рухались.
3.2.2. Перекидання - пригода, внаслідок якої транспортний
засіб, що рухався, перекинувся.
3.2.3. Наїзд на транспортний засіб, що стоїть - пригода,
внаслідок якої транспортний засіб, що рухався, скоїв наїзд на
транспортний засіб, що стоїть.
3.2.4. Наїзд на перешкоду - пригода, внаслідок якої стався
наїзд на предмет у смузі відчуження дороги.
3.2.5. Наїзд на пішохода - пригода, внаслідок якої стався
наїзд на людину або зіткнення з нею.
3.2.6. Наїзд на велосипедиста - пригода, внаслідок якої
стався наїзд на велосипедиста чи зіткнення з ним.
3.2.7. Наїзд на гужовий транспорт - пригода, внаслідок якої
транспортний засіб наїхав на упряжних тварин або віз, який вони
тягнуть.
3.2.8. Наїзд на тварин - пригода, внаслідок якої транспортний
засіб наїхав на диких чи домашніх тварин, птицю, в результаті чого
потерпіли люди.
3.2.9. Падіння пасажира - пригода, внаслідок якої сталося
падіння пасажира з транспортного засобу, що рухався, на дорогу.
3.2.10. ДТП інших видів - пригоди, що сталися під час руху
транспортного засобу внаслідок падіння вантажу, велосипедиста,
будь-яких предметів та тому подібне і спричинили поранення чи
загибель людей.
3.3. Кожна ДТП позначається на лінійному графіку з
використанням умовних позначень, наведених у пункті 3.2, із
зазначенням тяжкості наслідків (перша цифра - загиблі, друга -
поранені).
З метою визначення меж ділянок і місць концентрації ДТП, крім
лінійного графіка, дозволяється здійснювати аналіз розподілу
аварійності в будь-який інший спосіб, визначений нормативними або
інструктивними галузевими документами.
4. Загальні вимоги.
4.1. Стандарт є механізмом реалізації вимог законодавчих
актів у сфері дорожнього руху.
4.2. Матеріалами, що використовуються для визначення ділянки
і місця концентрації ДТП, є лінійний аналіз аварійності, який
повинен здійснюватись у порядку, встановленому Міністерством
транспорту України, дані державного і відомчого обліку ДТП,
паспорт автомобільної дороги та проект (схема) організації
дорожнього руху, виконані відповідно до чинних нормативних
документів.
4.3. На основі лінійного аналізу аварійності, за даними
відомостей лінійного розподілу ДТП та обстеження місць і ділянок
концентрації ДТП, власники доріг складають "Картки ділянок (місць)
концентрації ДТП" (додаток Б). Усі ДТП, які включаються до такої
картки, повинні бути з пометровою фіксацією місця скоєння (км,
плюс м).
4.4. Дорожні підприємства повинні щомісячно проводити
лінійний аналіз аварійності на дорогах, які ними обслуговуються.
5. Порядок визначення ділянок і місць концентрації ДТП.
5.1. До ділянок концентрації ДТП необхідно відносити ділянки
доріг довжиною 1 кілометр, на яких за останні три повні календарні
роки скоїлось чотири і більше ДТП або три ДТП за останній
календарний рік за умови, коли значення Кпр перевищує 0,4.
5.2. До місць концентрації ДТП необхідно відносити окремі
ділянки автомобільних доріг, що мають специфічні умови руху і
заздалегідь відомі як аварійно - небезпечні (перехрестя в одному
рівні, залізничні переїзди, круті підйоми і спуски, криві в плані
з радіусом, меншим нормативного, наземні пішохідні переходи,
майданчики для зупинки і стоянки автомобілів, автобусні зупинки,
автозаправні станції, місця з розташуванням споруд
побутово-торговельного призначення та інших служб дорожнього
сервісу), де скоїлось за останні три повні календарні роки чотири
або більше ДТП чи три за останній повний календарний рік за умови,
коли значення Кпр перевищує 0,4.
5.3. Дорожні підприємства повинні здійснювати відомчий облік
усіх ДТП, скоєних на підпорядкованих їм дорогах (у районних та
лінійних дорожньо-експлуатаційних підприємствах з відповідним
аналізом аварійності на обласному рівні).
5.4. Для визначення ділянок і місць концентрації ДТП
необхідно враховувати всі пригоди, відомості про які занесені до
карток обліку ДТП, що знаходяться в органах Державтоінспекції.
6. Оцінка ділянок і місць концентрації ДТП
за ступенем небезпеки.
6.1. Оцінка кожної нової ділянки чи місця концентрації ДТП за
ступенем небезпеки повинна здійснюватись один раз на рік шляхом
визначення Кпр за даними аварійності протягом трьох попередніх
років перед призначенням заходів з підвищення безпеки руху.
6.2. Для підрахування коефіцієнта пригод (Кпр) на ділянках і
місцях концентрації ДТП повинна застосовуватись формула:
10(6) х Z пригод
Кпр = ---------------------------------------
365 х N х 3 х L 1 млн. автомобіле-км
- де Z - кількість ДТП за три роки на ділянці довжиною L км,
одиниць;
- N - середньорічна добова інтенсивність руху, авт/добу;
- 3 - кількість років;
- L - довжина ділянки, км;
- 365 - кількість днів у році.
6.3. Дані інтенсивності руху на автомобільних дорогах повинні
надаватись дорожнім підприємством. За їх відсутності необхідно
здійснювати облік руху відповідно до ПОР-218-141.
6.4. До зняття ділянки чи місця концентрації ДТП з обліку Кпр
коригувати не дозволяється.
7. Обстеження місць і ділянок концентрації ДТП. Планування
заходів, направлених на покращання безпеки руху.
7.1. Розроблення планів і здійснення заходів з удосконалення
дорожніх умов на ділянках і місцях концентрації ДТП слід
виконувати позачергово.
7.2. Під час обстеження ділянок і місць концентрації
аварійності необхідно визначати відповідність стану геометричних
параметрів і характеристик автомобільних доріг чинним нормативним
документам та проекту (схемі) організації дорожнього руху (згідно
з розділом 2 цього Стандарту).
7.3. Заходи з удосконалення дорожніх умов на ділянках і
місцях концентрації ДТП підрозділяють на три групи:
7.3.1. Першочергові, що можуть бути здійснені у процесі
поточного ремонту та утримання дороги.
7.3.2. Заходи, віднесені до робіт із середнього ремонту
(термін виконання - 6 місяців) чи капітального ремонту (термін
виконання - 18 місяців після призначення).
7.3.3. Заходи, що можуть бути виконані у процесі
реконструкції дороги.
7.4. Першочергові заходи, які здійснюються шляхом поточного
ремонту і утримання, необхідно виконувати невідкладно, а саме:
- встановлення нових дорожніх знаків та заміна існуючих;
- нанесення або поновлення дорожньої розмітки;
- влаштування або ремонт пішохідного огородження;
- виконання робіт з поточного ремонту і утримання проїзної
частини, розділювальної смуги, узбіч, тротуарів, пішохідних і
велосипедних доріжок, доріжок для вершників, заїзних смуг у місцях
автобусних зупинок і таке інше;
- забезпечення нормативної видимості дорожніх знаків шляхом
обрізки гілок дерев та видалення з узбіч і укосів порості.
7.5. Ділянки і місця концентрації ДТП позначаються протягом 5
днів з часу виявлення дорожніми знаками 1.39 "Інша небезпека
(аварійно-небезпечна ділянка)" згідно з ДСТУ 2586 разом з
табличкою 7.2.1 "Зона дії".
8. Контроль за виконанням заходів.
8.1. Стан виконання заходів на ділянках і місцях концентрації
ДТП слід перевіряти комісійно за участю представників дорожнього
підприємства, Державтоінспекції та спеціалістів наукової установи
згідно із встановленим терміном виконання заходів.
8.2. Центральний дорожній орган не рідше одного разу на рік
повинен розглядати стан діяльності підпорядкованих підрозділів з
питань, регламентованих цим Стандартом.
9. Облік ділянок і місць концентрації ДТП.
9.1. У тижневий термін після призначення заходів на кожну
ділянку, місце концентрації ДТП представникам дорожнього
підприємства необхідно складати картку згідно з додатком Б до
цього Стандарту. Інформація про кожну пригоду в таких картках
повинна відповідати картці обліку ДТП.
На звороті картки ділянки (місця) концентрації ДТП схематично
наноситься ситуація (у вигляді ескізу довільного масштабу).
9.2. Копії карток ділянок (місць) концентрації ДТП слід
надавати структурним підрозділам дорожнього підприємства, що
займаються експлуатацією автомобільних доріг, і місцевим органам
Державтоінспекції для реалізації заходів і контролю.
9.3. Акт про взяття на облік нових ділянок і місць
концентрації ДТП, виявлених у поточному році, повинен складатись
один раз на рік.
9.4. Щороку представники дорожнього підприємства повинні
подавати в центральний дорожній орган інформацію про роботу на
ділянках і місцях концентрації ДТП за поточний рік згідно з
додатком Г до цього Стандарту. Копію зазначеної інформації слід
надавати до Державтоінспекції МВС України.
10. Зняття з обліку ділянок і місць концентрації ДТП.
10.1. Зняття з обліку ділянки (місця) концентрації ДТП
необхідно здійснювати за спільним рішенням представників
дорожнього підприємства, Державтоінспекції та наукової установи за
умови виконання запланованих заходів і досягнення значень Кпр, що
не перевищує 0,4 за даними аварійності за три останні роки після
взяття на облік ділянки (місця).
10.2. Рішення про зняття з обліку ділянок і місць
концентрації ДТП необхідно оформляти актом згідно з додатком Д до
цього Стандарту.
10.3. Картка ділянки (місця) концентрації ДТП після зняття з
обліку повинна зберігатись у дорожньому підприємстві не менше
трьох років.
10.4. Після зняття з обліку ділянок і місць концентрації ДТП
дорожні знаки 1.39 з табличками 7.2.1 (згідно з ДСТУ 2586)
необхідно демонтувати в тижневий термін.
11. Надання інформації про стан ділянок і місць
концентрації ДТП.
11.1. Порядок надання інформації щодо ділянок і місць
концентрації ДТП встановлюється цим Стандартом.
11.2. До інформації, що надається з питань, регламентованих
цим Стандартом, належить:
11.2.1. Картка ділянки (місця) концентрації ДТП.
11.2.2. Акт про взяття на облік ділянок і місць концентрації
ДТП.
11.2.3. Акт про зняття з обліку ділянок і місць концентрації
ДТП.
11.2.4. Інформація про роботу на ділянках і місцях
концентрації ДТП.
"Транспорт України",
N 23, 14 грудня 2001 р.
|
