ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ё—“»÷≤ѓ ” –јѓЌ»
Ќ ј ј «
N 53/5 в≥д 08.10.98 «ареЇстровано в ћ≥н≥стерств≥
м. ињв юстиц≥њ ”крањни
3 листопада 1998 р.
vd981008 vn53/5 за N 705/3145
ѕро затвердженн¤ ≤нструкц≥њ про призначенн¤ та проведенн¤
судових експертиз та Ќауково-методичних рекомендац≥й з
питань п≥дготовки та призначенн¤ судових експертиз
¬≥дпов≥дно до статей 7, 8 «акону ”крањни "ѕро судову
експертизу" та з метою забезпеченн¤ Їдиного п≥дходу
при проведенн≥ судових експертиз ≥ п≥двищенн¤ ¤кост≥ проведенн¤
судових експертиз Ќ ј ј « ” ё:
1. «атвердити ≤нструкц≥ю про призначенн¤ та проведенн¤
судових експертиз (дал≥ - ≤нструкц≥¤) та Ќауково-методичн≥
рекомендац≥њ з питань п≥дготовки та призначенн¤ судових експертиз
(дал≥ - –екомендац≥њ), що додаютьс¤.
2. ”правл≥нню експертного забезпеченн¤ правосудд¤ довести ц≥
≤нструкц≥ю та –екомендац≥њ до в≥дома науково-досл≥дних ≥нститут≥в
судових експертиз ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни, в≥домчих
експертних служб, правоохоронних орган≥в, суб'Їкт≥в
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
3. ”правл≥нню експертного забезпеченн¤ правосудд¤
(√оловченко Ћ.ћ.) та управл≥нню господарського забезпеченн¤
(јнтонюку ќ.Ћ.) забезпечити виданн¤ в потр≥бн≥й к≥лькост≥
затверджених цим наказом ≤нструкц≥њ та –екомендац≥й.
4. ¬важати такою, що втратила чинн≥сть, ≤нструкц≥ю про
орган≥зац≥ю та зд≥йсненн¤ судових експертиз в науково-досл≥дних
судово-експертних установах ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”–—–, затверджену
наказом ћ≥н≥стра юстиц≥њ ”–—– в≥д 30.05.88 р.
5. онтроль за виконанн¤м цього наказу покласти на заступника
ћ≥н≥стра юстиц≥њ ”крањни ѕасенюка ќ.ћ.
ћ≥н≥стр —.–.—тан≥к
«атверджено
Ќаказ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни
в≥д 08.10.98 N 53/5
≤нструкц≥¤
про призначенн¤ та проведенн¤ судових експертиз
1. «агальн≥ положенн¤
1. ѕор¤док призначенн¤ судовоњ експертизи (дал≥ - експертиза)
у науково-досл≥дних судово-експертних установах ћ≥н≥стерства
юстиц≥њ ”крањни (дал≥ - експертн≥ установи), обов'¤зки, права та
в≥дпов≥дальн≥сть судового експерта (дал≥ - експерт), орган≥зац≥¤
проведенн¤ експертиз та оформленн¤ њх результат≥в визначаютьс¤
«аконом ”крањни "ѕро судову експертизу" ,
рим≥нально-процесуальним ,
÷ив≥льно-процесуальним та
јрб≥тражно-процесуальним кодексами ”крањни, ц≥Їю
≤нструкц≥Їю та ≥ншими нормативно-правовими актами з питань судовоњ
експертизи.
2. ќсновними видами експертиз, ¤к≥ провод¤тьс¤ в експертних
установах, Ї:
2.1. рим≥нал≥стична: почеркознавча; авторознавча; техн≥чна
експертиза документ≥в; фототехн≥чна; техн≥чна експертиза
матер≥ал≥в ≥ засоб≥в в≥деозвукозапису; портретна; трасолог≥чна
(кр≥м досл≥джень сл≥д≥в пошкодженн¤ од¤гу, пов'¤заних з одночасним
спричиненн¤м т≥лесних ушкоджень, ¤к≥ провод¤тьс¤ в бюро
судово-медичноњ експертизи); бал≥стична; вибухових пристроњв;
вибухових речовин ≥ продукт≥в вибуху (постр≥лу); матер≥ал≥в ≥
речовин (волокон ≥ волокнистих матер≥ал≥в; лакофарбових матер≥ал≥в
≥ покритт≥в; нафтопродукт≥в ≥ пально-мастильних матер≥ал≥в;
наркотичних засоб≥в ≥ сильнод≥йних речовин; р≥дин, що м≥ст¤ть
спирт; метал≥в ≥ сплав≥в; пол≥мер≥в, пластмаси та скла).
2.2. √рунтознавча.
2.3. Ѕ≥олог≥чна.
2.4. ≤нженерно-техн≥чна; автотехн≥чна;
транспортно-трасолог≥чна; пожежно-техн≥чна; буд≥вельно-техн≥чна.
2.5. Ѕухгалтерська.
2.6. “оварознавча, зокрема, автотоварознавча.
2.7. омп'ютерноњ техн≥ки та програмних продукт≥в.
2.8. ѕсихолог≥чна.
« метою б≥льш повного задоволенн¤ потреб сл≥дчоњ та судовоњ
практики експертн≥ установи можуть орган≥зовувати проведенн¤ ≥нших
вид≥в експертиз (кр≥м судово-медичноњ та судово-псих≥атричноњ).
¬ експертних установах провод¤тьс¤ також комплексн≥
експертизи - ¤к у поЇднанн¤х р≥зних вид≥в експертиз, зазначених у
цьому пункт≥, так ≥ в поЇднанн≥ з видами експертиз, ¤к≥ не ув≥йшли
до цього перел≥ку. ¬ останньому випадку до проведенн¤ експертизи
залучаютьс¤ фах≥вц≥ ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади та
державних орган≥в.
3. ¬≥дпов≥дно до ст.6 «акону ”крањни "ѕро адвокатуру"
та ст.48 ѕ ”крањни на замовленн¤
адвокат≥в, захисник≥в та ос≥б, ¤к≥ самост≥йно захищають своњ
≥нтереси, в експертних установах можуть виконуватись досл≥дженн¤,
результати ¤ких викладаютьс¤ в письмових висновках спец≥ал≥ст≥в
(дал≥ - ≥нш≥ досл≥дженн¤). “акого роду досл≥дженн¤ можуть
проводитись за дорученн¤м орган≥в нотар≥ату, митниц≥, а також на
проханн¤ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н (про
особливост≥ документуванн¤ результат≥в таких досл≥джень див.п.42
ц≥Їњ ≤нструкц≥њ).
≈кспертизи та ≥нш≥ досл≥дженн¤ провод¤тьс¤ експертними
установами в≥дпов≥дно до рег≥ональних зон обслуговуванн¤ (перел≥к
зон додаЇтьс¤).
4. ѕ≥дставою дл¤ проведенн¤ експертиз в експертних установах
Ї передбачений законом процесуальний документ про призначенн¤
експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).
≤нш≥ досл≥дженн¤ провод¤тьс¤ за письмовою за¤вою замовника з
обов'¤зковим зазначенн¤м його рекв≥зит≥в, а також питань, ¤к≥
п≥дл¤гають вир≥шенню.
5. ≈кспертизи та ≥нш≥ досл≥дженн¤ в експертних установах
провод¤тьс¤ сп≥вроб≥тниками, ¤к≥ мають вищу осв≥ту, пройшли
в≥дпов≥дну п≥дготовку та атестован≥ ¤к експерти певноњ
спец≥альност≥.
≈кспертизи та ≥нш≥ досл≥дженн¤ в експертних установах можуть
проводитись також позаштатними прац≥вниками цих установ.
омплектуванн¤ складу позаштатних прац≥вник≥в та встановленн¤
пор¤дку њхньоњ д≥¤льност≥ покладаЇтьс¤ на кер≥вника експертноњ
установи.
6. ќрган≥зац≥йне, матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ виконанн¤
експертиз, контроль за своЇчасним њх проведенн¤м та за дотриманн¤м
закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в з питань експертизи
покладаютьс¤ на кер≥вника експертноњ установи.
7. ер≥вник експертноњ установи (њњ структурного п≥дрозд≥лу)
може виступати ¤к експерт в≥дпов≥дно до присвоЇноњ йому експертноњ
спец≥альност≥.
8. —троки проведенн¤ експертиз встановлюютьс¤ кер≥вником
експертноњ установи (њњ структурного п≥дрозд≥лу) в межах:
10 дн≥в - щодо матер≥ал≥в з невеликою к≥льк≥стю об'Їкт≥в ≥ не
складних за характером досл≥джень експертиз;
1-го м≥с¤ц¤ - щодо матер≥ал≥в з великою к≥льк≥стю об'Їкт≥в
або складних за характером досл≥джень.
якщо експертиза не може бути виконана у зазначен≥ строки,
б≥льший строк встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю з органом чи особою,
¤к≥ призначили експертизу, п≥сл¤ попереднього вивченн¤ експертом
наданих матер≥ал≥в. ѕопереднЇ вивченн¤ не повинно перевищувати
п'¤ти дн≥в.
—трок проведенн¤ експертизи починаЇтьс¤ з робочого дн¤,
наступного за днем надходженн¤ матер≥ал≥в до експертноњ установи,
≥ зак≥нчуЇтьс¤ у день направленн¤ њх особ≥ або органу, ¤к≥
призначили експертизу. якщо зак≥нченн¤ встановленого строку
проведенн¤ експертизи припадаЇ на неробочий день, то днем
зак≥нченн¤ строку вважаЇтьс¤ наступний за ним робочий день.
” строк проведенн¤ експертизи не включаЇтьс¤ строк виконанн¤
клопотань експерта, пов'¤заних з витребуванн¤м додаткових
матер≥ал≥в або усуненн¤м ≥нших недол≥к≥в, допущених особою або
органом, ¤к≥ призначили експертизу.
2. ќбов'¤зки, права та в≥дпов≥дальн≥сть експерта
9. Ќа експерта покладаютьс¤ так≥ обов'¤зки:
9.1. ѕрийн¤ти до виконанн¤ доручену йому експертизу.
9.2. ѕов≥домити в письмов≥й форм≥ особу або орган, ¤к≥
призначили експертизу, про неможлив≥сть њњ проведенн¤, ¤кщо
поставлене питанн¤ виходить за меж≥ компетенц≥њ експерта
(спец≥ал≥ста) або ¤кщо надан≥ йому матер≥али недостатн≥ дл¤
вир≥шенн¤ поставленого питанн¤, а витребуван≥ додатков≥ матер≥али
не були отриман≥.
9.3. «'¤витис¤ за викликом особи або органу, ¤к≥ призначили
експертизу, дл¤ допиту з приводу проведеноњ експертизи чи
пов≥домленн¤ про неможлив≥сть њњ проведенн¤.
9.4. «а¤вити самов≥дв≥д за на¤вност≥ передбачених законом
обставин.
9.5. « дозволу особи або органу, ¤к≥ призначили експертизу,
проводити досл≥дженн¤ в присутност≥ п≥дозрюваного, обвинуваченого,
п≥дсудного чи стор≥н у цив≥льних та арб≥тражних справах.
10. ≈ксперт маЇ право:
10.1. «найомитис¤ з матер≥алами справи, ¤к≥ стосуютьс¤
експертизи.
10.2. ѕорушувати клопотанн¤ про наданн¤ додаткових та нових
матер≥ал≥в, необх≥дних дл¤ вир≥шенн¤ поставлених питань.
10.3. « дозволу особи або органу, ¤к≥ призначили експертизу,
бути присутн≥м п≥д час проведенн¤ сл≥дчих ≥ судових д≥й,
порушувати клопотанн¤, що стосуютьс¤ проведенн¤ експертизи, та
задавати в≥дпов≥дн≥ запитанн¤ особам, ¤ких допитують.
10.4. ¬казувати у висновку експертизи на факти, ¤к≥ мають
значенн¤ дл¤ справи, про ¤к≥ йому не були поставлен≥ питанн¤.
10.5. ” випадку незгоди з ≥ншими членами експертноњ ком≥с≥њ -
складати окремий висновок експертизи.
10.6. ¬икладати письмово в≥дпов≥д≥ на питанн¤, ¤к≥ ставл¤тьс¤
перед ним п≥д час допиту.
10.7. ќскаржувати в установленому пор¤дку д≥њ та р≥шенн¤
особи або органу, ¤к≥ призначили експертизу, що порушують права
експерта або пор¤док проведенн¤ експертизи.
11. ≈ксперту заборон¤Їтьс¤:
11.1. ѕроводити експертизу без письмовоњ вказ≥вки кер≥вника
експертноњ установи (њњ структурного п≥дрозд≥лу), за вин¤тком
експертиз, доручених йому безпосередньо п≥сл¤ сл≥дчого огл¤ду, в
¤кому в≥н брав участь ¤к спец≥ал≥ст, а також експертиз, ¤к≥
провод¤тьс¤ п≥д час судового розгл¤ду.
11.2. —амост≥йно збирати матер≥али, ¤к≥ п≥дл¤гають
досл≥дженню, а також вибирати вих≥дн≥ дан≥ дл¤ проведенн¤
експертизи, ¤кщо вони в≥дображен≥ у наданих йому матер≥алах
неоднозначно.
11.3. –озголошувати без дозволу прокурора, сл≥дчого, особи,
¤ка провадить д≥знанн¤, дан≥ попереднього сл≥дства чи д≥знанн¤.
11.4. ¬ступати в контакти, не передбачен≥ пор¤дком проведенн¤
експертизи, з будь-¤кими особами, ¤кщо так≥ особи пр¤мо чи поб≥чно
стосуютьс¤ експертизи.
11.5. «бер≥гати крим≥нальн≥, цив≥льн≥ та арб≥тражн≥ справи, а
також речов≥ докази й документи, що Ї об'Їктами експертизи, поза
службовим прим≥щенн¤м.
12. ≈ксперт складаЇ висновок експертизи в≥д свого ≥мен≥ ≥
несе особисту в≥дпов≥дальн≥сть за його правдив≥сть. «а наданн¤
зав≥домо неправдивого висновку, за в≥дмову без поважних причин в≥д
виконанн¤ покладених на нього обов'¤зк≥в, а також за розголошенн¤
без дозволу прокурора, сл≥дчого або особи, ¤ка провадить д≥знанн¤,
даних попереднього сл≥дства чи д≥знанн¤ експерт несе крим≥нальну
в≥дпов≥дальн≥сть за статт¤ми ”крањни .
«а зл≥сне ухиленн¤ в≥д ¤вки до орган≥в д≥знанн¤ та
попереднього сл≥дства або суду експерт несе в≥дпов≥дальн≥сть за
статт¤ми одексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤
13. «а допущен≥ порушенн¤ при проведенн≥ експертизи, що не
призвели до крим≥нальноњ чи адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥,
штатний сп≥вроб≥тник експертноњ установи може бути прит¤гнутий до
дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, а позаштатний - зв≥льнений з
посади позаштатного експерта.
3. ќформленн¤ матер≥ал≥в дл¤ проведенн¤ експертизи
14. ≈кспертиза проводитьс¤ п≥сл¤ поданн¤ особою чи органом,
¤к≥ призначили експертизу, матер≥ал≥в, оформлених зг≥дно з
вимогами процесуального законодавства та ц≥Їњ ≤нструкц≥њ.
15. ƒо експертноњ установи сл≥д надсилати: постанову (ухвалу)
про призначенн¤ експертизи, а також об'Їкти досл≥дженн¤ (у раз≥
потреби - з≥ зразками дл¤ пор≥вн¤льного досл≥дженн¤, протоколами
вилученн¤ речових доказ≥в, њх огл¤ду, схемами тощо).
ќр≥Їнтовний перел≥к питань, що можуть бути поставлен≥ при
проведенн≥ експертизи, надаЇтьс¤ в Ќауково-методичних
рекомендац≥¤х з питань п≥дготовки ≥ призначенн¤ судових експертиз
у науково-досл≥дних експертних установах ћ≥н≥стерства юстиц≥њ
”крањни.
ѕро вилученн¤ та в≥дб≥р зразк≥в складаютьс¤ в≥дпов≥дн≥
протоколи, в ¤ких, кр≥м загальних рекв≥зит≥в такого роду
документ≥в, зазначаЇтьс¤, ¤к≥ саме зразки були вилучен≥ або
в≥д≥бран≥, њх к≥льк≥сть, умови в≥дбору або вилученн¤, а також ≥нш≥
суттЇв≥ обставини.
ƒл¤ в≥дбору зразк≥в сл≥дчий (судд¤) може запросити
спец≥ал≥ста. ѕротокол мають п≥дписати вс≥ особи, ¤к≥ брали участь
у в≥дбор≥.
якщо в матер≥алах справи Ї дан≥ про особливост≥ ви¤вленн¤,
вилученн¤, збер≥ганн¤ об'Їкта експертного досл≥дженн¤ або про ≥нш≥
обставини, що могли вплинути на формуванн¤ його ≥дентиф≥кац≥йних
ознак, про них сл≥д зазначити у постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤
експертизи або над≥слати експерту коп≥њ тих протокол≥в сл≥дчих д≥й
(огл¤д≥в, допит≥в та ≥н.) чи виписки з них, де йдетьс¤ про ц≥
обставини.
16. ” вин¤ткових випадках, коли об'Їкт досл≥дженн¤ не може
бути представлений експертов≥, експертиза може проводитись за
фотозн≥мками та ≥ншими коп≥¤ми об'Їкта, його описами та ≥ншими
матер≥алами, приЇднаними до справи у встановленому пор¤дку. ѕро
проведенн¤ експертизи за такими матер≥алами маЇ бути вказано у
постанов≥ (ухвал≥) про њњ призначенн¤.
17. ” постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤ експертизи
вказуютьс¤ так≥ дан≥: м≥сце й дата винесенн¤ постанови чи ухвали;
посада, званн¤ та пр≥звище особи, назва суду, ¤кий вин≥с постанову
(ухвалу); назва справи та њњ номер; обставини справи, ¤к≥
стосуютьс¤ експертизи, п≥дстави призначенн¤ експертизи, пр≥звище
експерта або назва установи, експертам ¤коњ доручаЇтьс¤ проведенн¤
експертизи; питанн¤, поставлен≥ експертов≥; перел≥к об'Їкт≥в, що
п≥дл¤гають досл≥дженню, пор≥вн¤льних матер≥ал≥в, а також
матер≥ал≥в, направлених експертов≥ дл¤ ознайомленн¤, або посиланн¤
на так≥ перел≥ки, ¤к≥ Ї в матер≥алах справи; ≥нш≥ дан≥, ¤к≥ мають
значенн¤ дл¤ проведенн¤ експертизи.
18. ” раз≥ призначенн¤ додатковоњ або повторноњ експертизи
кр≥м матер≥ал≥в, вказаних у пункт≥ 17 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ, експертов≥
надсилаютьс¤ також висновки попередн≥х експертиз з ус≥ма додатками
(фотозн≥мками, пор≥вн¤льними зразками тощо), а також додатков≥
матер≥али, що стосуютьс¤ предмета експертизи, ¤к≥ були з≥бран≥
п≥сл¤ наданн¤ первинного висновку.
” постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤ додатковоњ та повторноњ
експертизи зазначаютьс¤ мотиви й п≥дстави њх призначенн¤.
19. ” постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤ комплексноњ
експертизи зазначаютьс¤ њњ назва та установа (установи), експертам
¤кого (¤ких) доручено њњ проведенн¤, а у раз≥ участ≥ в њњ
проведенн≥ особи, ¤ка не Ї сп≥вроб≥тником експертноњ установи -
також њњ пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥.
” випадках, коли проведенн¤ комплексноњ експертизи доручено
експертам дек≥лькох установ, у постанов≥ (ухвал≥) про њњ
призначенн¤ зазначаЇтьс¤, ¤ка з них Ї пров≥дною, тобто ¤ка з них
зд≥йснюЇ орган≥зац≥ю проведенн¤ експертизи, зокрема, координац≥ю
роботи експерт≥в ≥ зв'¤зок з особою або органом, ¤к≥ призначили
експертизу.
якщо проведенн¤ комплексноњ експертизи доручено
сп≥вроб≥тникам експертноњ установи та особ≥, ¤ка не Ї прац≥вником
ц≥Їњ установи, пров≥дною призначаЇтьс¤ експертна установа.
ѕостанова (ухвала) про призначенн¤ комплексноњ експертизи
направл¤Їтьс¤ в кожну з установ-сп≥ввиконавц≥в, а також особ≥, ¤ка
не Ї прац≥вником експертноњ установи. ќб'Їкти досл≥дженн¤ ≥
матер≥али справи направл¤ютьс¤ пров≥дн≥й установ≥.
якщо у постанов≥ (ухвал≥) пров≥дну установу не визначено,
вона визначаЇтьс¤ за згодою м≥ж кер≥вниками установ, а ¤кщо м≥ж
ними виникне суперечка - то особою чи органом, ¤к≥ призначили
комплексну експертизу.
20. «а загальним правилом експертизи мають призначатис¤
в≥дпов≥дно до зони, ¤ка обслуговуЇтьс¤ певною установою.
«а на¤вност≥ обставин, що зумовлюють неможлив≥сть або
недоц≥льн≥сть проведенн¤ експертизи в установ≥ за зоною
обслуговуванн¤, особа або орган, ¤к≥ призначають експертизу,
вказавши в≥дпов≥дн≥ мотиви, можуть доручити њњ виконанн¤ експертам
≥ншоњ установи.
21. якщо необх≥дно провести експертизу на м≥сц≥ под≥њ або за
м≥сцезнаходженн¤м об'Їкта досл≥дженн¤, особа або орган, ¤к≥
призначили експертизу, повинн≥ забезпечити прибутт¤ експерта,
безперешкодний доступ до об'Їкта досл≥дженн¤ ≥ належн≥ умови
прац≥.
4. ќрган≥зац≥¤ досл≥джень та оформленн¤ њх результат≥в
22. ер≥вник експертноњ установи розгл¤даЇ отриман≥ матер≥али
≥ доручаЇ в≥дпов≥дному структурному п≥дрозд≥лу установи
орган≥зувати проведенн¤ експертизи.
ѕри цьому в≥н може або вказати, кому з експерт≥в сл≥д
доручити њњ виконанн¤, ≥ встановити в≥дпов≥дний строк, або
передати вир≥шенн¤ цих питань кер≥вников≥ п≥дрозд≥лу.
23. якщо в одн≥й постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤
експертизи Ї питанн¤, що стосуютьс¤ предмет≥в р≥зних вид≥в
експертиз, кер≥вник установи визначаЇ питанн¤, ¤к≥ п≥дл¤гають
вир≥шенню в кожному з п≥дрозд≥л≥в, ≥ к≥льк≥сть виконуваних при
цьому експертиз.
24. якщо отриман≥ матер≥али оформлен≥ з порушенн¤ми, ¤к≥
виключають можлив≥сть орган≥зац≥њ проведенн¤ експертизи (не
над≥йшла постанова або ухвала про призначенн¤ експертизи, не
над≥йшли об'Їкти досл≥джень ≥ т.≥н.), кер≥вник установи негайно
пов≥домл¤Ї про це особу або орган, ¤к≥ призначили експертизу.
якщо особа або орган, ¤к≥ призначили експертизу, не вживають
належних заход≥в дл¤ усуненн¤ цих перешкод, кер≥вник установи з
зак≥нченн¤м одного м≥с¤ц¤ з≥ дн¤ над≥сланн¤ зазначеного
пов≥домленн¤ повертаЇ њм матер≥али.
25. ќрган≥зовуючи виконанн¤ комплексноњ експертизи, кер≥вник
установи доручаЇ проведенн¤ досл≥джень в≥дпов≥дним п≥дрозд≥лам
установи ≥ визначаЇ, ¤кий ≥з них маЇ бути пров≥дним.
ер≥вник пров≥дного п≥дрозд≥лу за погодженн¤м з кер≥вниками
≥нших п≥дрозд≥л≥в формуЇ ком≥с≥ю експерт≥в ≥ призначаЇ голову
експертноњ ком≥с≥њ.
якщо комплексна експертиза виконуЇтьс¤ експертами к≥лькох
установ, ком≥с≥¤ експерт≥в формуЇтьс¤ кер≥вником пров≥дноњ
установи разом з кер≥вниками ≥нших установ-сп≥ввиконавц≥в. √олову
ком≥с≥њ призначаЇ кер≥вник пров≥дноњ установи.
26. ≈ксперт, призначений головою ком≥с≥њ, не маЇ переваг
перед ≥ншими сп≥ввиконавц¤ми при вир≥шенн≥ поставлених питань. як
голова ком≥с≥њ в≥н виконуЇ лише орган≥зац≥йн≥ функц≥њ, а саме:
скликаЇ нараду експерт≥в, на ¤к≥й знайомить њх з постановою
(ухвалою) про призначенн¤ експертизи, матер≥алами, ¤к≥ над≥йшли на
досл≥дженн¤, а також орган≥зовуЇ розробку сп≥льноњ програми
досл≥джень;
зд≥йснюЇ зв'¤зок з кер≥вниками установ (п≥дрозд≥л≥в),
сп≥вроб≥тники ¤ких Ї членами ком≥с≥њ, контролюЇ строки проведенн¤
окремих досл≥джень ≥ координуЇ виконанн¤ вс≥Їњ програми
досл≥джень;
керуЇ пром≥жними та п≥дсумковими нарадами експерт≥в;
пов≥домл¤Ї кер≥вника експертноњ установи про д≥њ член≥в
ком≥с≥њ, ¤к≥ не узгоджуютьс¤ ≥з загальною програмою досл≥джень або
порушують њх посл≥довн≥сть;
складаЇ проект висновк≥в (пов≥домленн¤ про неможлив≥сть
провести експертизу) або доручаЇ це зробити будь-кому з член≥в
ком≥с≥њ.
27. якщо експертиза призначена не ¤к комплексна, але при њњ
проведенн≥ з'¤суЇтьс¤, що вир≥шенн¤ поставлених питань або де¤ких
≥з них потребуЇ застосуванн¤ даних, ¤к≥ належать до р≥зних галузей
знань, кер≥вник експертноњ установи маЇ право орган≥зувати њњ
виконанн¤ за правилами виконанн¤ комплексноњ експертизи.
28. якщо проведенн¤ комплексноњ експертизи не може бути
зд≥йснене силами експерт≥в даноњ установи, то њњ кер≥вник
пов≥домл¤Ї про це особу або орган, ¤к≥ призначили експертизу, ≥
просить залучити до проведенн¤ експертизи експерта в≥дпов≥дноњ
спец≥ал≥зац≥њ. «алученн¤ такого експерта провадитьс¤ з дотриманн¤м
вимог частини 3 статт≥ 196 ѕ ”крањни .
29. якщо експерт порушив клопотанн¤ про наданн¤ йому
додаткових матер≥ал≥в, але прот¤гом м≥с¤ц¤ не отримав в≥дпов≥дь,
в≥н маЇ право письмово пов≥домити особу або орган, ¤к≥ призначили
експертизу, про неможлив≥сть њњ проведенн¤.
30. ѕри проведенн≥ досл≥дженн¤ експерт повинен вживати
заход≥в до збереженн¤ наданих на експертизу об'Їкт≥в, аби не
допустити њх знищенн¤ або пошкодженн¤.
якщо за характером досл≥дженн¤ зберегти об'Їкт неможливо, то
на його пошкодженн¤ чи знищенн¤ маЇ бути отримана письмова згода
особи або органу, ¤к≥ призначили експертизу.
” раз≥ пошкодженн¤ чи знищенн¤ об'Їкта в процес≥ досл≥дженн¤
до висновку експертизи вноситьс¤ про це в≥дпов≥дний запис.
” раз≥ на¤вност≥ п≥сл¤ знищенн¤ або пошкодженн¤ об'Їкта п≥д
час досл≥дженн¤ залишк≥в, вони повертаютьс¤ особ≥ або органу, ¤к≥
призначили експертизу.
ƒокументальн≥ матер≥али, ¤к≥ були об'Їктом досл≥дженн¤, а
також пор≥вн¤льн≥ зразки позначаютьс¤ в≥дпов≥дними штампами
експертноњ установи.
31. ¬исновок експерта (пов≥домленн¤ про неможлив≥сть њњ
проведенн¤) розгл¤даЇтьс¤ кер≥вником експертноњ установи ≥
направл¤Їтьс¤ особ≥ або органу, ¤к≥ призначили експертизу.
якщо кер≥вник експертноњ установи не погоджуЇтьс¤ з позиц≥Їю
експерта, в≥н маЇ право доручити проведенн¤ експертизи ком≥с≥њ
експерт≥в, до ¤коњ включаЇтьс¤ експерт, з позиц≥Їю ¤кого в≥н не
згоден. ≈ксперти ком≥с≥њ у раз≥ згоди м≥ж собою п≥дписують
сп≥льний висновок експертизи, а у раз≥ виникненн¤ розб≥жностей м≥ж
членами ком≥с≥њ складаЇтьс¤ дек≥лька висновк≥в в≥дпов≥дно до
позиц≥й експерт≥в.
¬исновок експертизи або пов≥домленн¤ про неможлив≥сть њњ
проведенн¤, ¤к≥ даютьс¤ поза експертною установою (в судовому
зас≥данн≥, на м≥сц≥ под≥њ), розгл¤даютьс¤ кер≥вником установи
п≥сл¤ надходженн¤ матер≥ал≥в експертизи до установи. ѕро
зауваженн¤, ¤к≥ виникли у кер≥вника установи, в≥н може пов≥домити
особу або орган, ¤к≥ призначили експертизу.
32. ¬исновок експертизи складаЇтьс¤ з трьох частин: вступноњ,
досл≥джувальноњ та висновк≥в досл≥дженн¤.
33. ” вступн≥й частин≥ висновку експертизи вказуютьс¤:
назва експертизи, њњ номер, чи Ї вона додатковою, повторною,
ком≥с≥йною або комплексною;
особа або орган, ¤к≥ призначили експертизу;
дан≥ про експерта (експерт≥в): посада, пр≥звище, ≥м'¤ та по
батьков≥, осв≥та, експертна спец≥альн≥сть та стаж експертноњ
роботи; науковий ступ≥нь та вчене званн¤;
дата надходженн¤ матер≥ал≥в до експертноњ установи ≥ дата
п≥дписанн¤ висновку експертизи;
де ≥ ким винесена постанова або ухвала про призначенн¤
експертизи;
питанн¤, ¤к≥ належить вир≥шити експертов≥;
найменуванн¤ матер≥ал≥в, що над≥йшли на експертизу, спос≥б
доставки та вид упаковки досл≥джуваних об'Їкт≥в;
клопотанн¤ експерта про поданн¤ додаткових матер≥ал≥в,
насл≥дки њх розгл¤ду;
обставини справи, ¤к≥ мають значенн¤ дл¤ даванн¤ висновку, з
обов'¤зковим зазначенн¤м джерела њх отриманн¤;
в≥домост≥ про ос≥б, ¤к≥ були присутн≥ п≥д час проведенн¤
досл≥джень (пр≥звище, ≥н≥ц≥али, процесуальне положенн¤);
попередженн¤ експерта про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за
ст.178 ”крањни за наданн¤ зав≥домо неправдивого
висновку;
дов≥дково-нормативн≥ документи та методична л≥тература, ¤к≥
використовувались експертом при вир≥шенн≥ поставлених питань (з
зазначенн¤м б≥бл≥ограф≥чних даних).
ѕитанн¤ вказуютьс¤ у формулюванн≥ постанови (ухвали) про
призначенн¤ експертизи. якщо поставлено дек≥лька питань, експерт
маЇ право згрупувати њх ≥ викласти в посл≥довност≥, ¤ка забезпечуЇ
найб≥льш доц≥льний пор¤док досл≥дженн¤. якщо редакц≥¤ питанн¤ в
постанов≥ (ухвал≥) не в≥дпов≥даЇ Ќауково-методичним рекомендац≥¤м
з питань п≥дготовки ≥ призначенн¤ судових експертиз у
науково-досл≥дних судово-експертних установах ћ≥н≥стерства юстиц≥њ
”крањни, але зм≥ст завданн¤ експертов≥ зрозум≥лий, то п≥сл¤
наведенн¤ питанн¤ в редакц≥њ постанови (ухвали) про призначенн¤
експертизи в≥н може дати в≥дпов≥дн≥ роз'¤сненн¤ ≥ викласти питанн¤
в редакц≥њ, що в≥дпов≥даЇ згаданим –екомендац≥¤м.
ѕитанн¤, ¤к≥ поставлен≥ експертом з власноњ ≥н≥ц≥ативи,
вказуютьс¤ п≥сл¤ питань, зазначених у постанов≥ (ухвал≥) про
призначенн¤ експертизи.
ѕри проведенн≥ повторноњ експертизи у вступн≥й частин≥
висновку експертизи викладаютьс¤ в≥домост≥ про первинн≥
(попередн≥) експертизи: пр≥звища, ≥н≥ц≥али експерт≥в, назва
експертноњ установи чи м≥сце роботи експерт≥в, номер ≥ дата
висновку експертизи, висновки досл≥джень попередн≥х експертиз ≥з
питань, ¤к≥ були поставлен≥ перед експертом на повторне вир≥шенн¤,
а також мотиви призначенн¤ повторноњ експертизи, ¤к≥ зазначен≥ у
постанов≥ (ухвал≥) про њњ призначенн¤.
34. ” досл≥джувальн≥й частин≥ висновку експертизи описуЇтьс¤
процес досл≥дженн¤ та його результати, а також даЇтьс¤
обгрунтуванн¤ висновку експерта.
ожному питанню, ¤ке вир≥шуЇтьс¤ експертом, маЇ в≥дпов≥дати
певний розд≥л досл≥джувальноњ частини.
якщо дек≥лька питань т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою, х≥д њх
вир≥шенн¤ може описуватись в одному розд≥л≥.
ƒосл≥джувальна частина повинна включати:
в≥домост≥ про стан об'Їкт≥в досл≥дженн¤, застосован≥ методи
досл≥дженн¤, умови њх проведенн¤;
посиланн¤ на ≥люстрац≥њ, додатки та необх≥дн≥ роз'¤сненн¤ до
них;
експертну оц≥нку результат≥в досл≥дженн¤.
ќписуванн¤ результат≥в застосуванн¤ ≥нструментальних метод≥в
досл≥дженн¤ та проведенн¤ експертних експеримент≥в може
обмежуватись викладенн¤м к≥нцевих результат≥в. ” зазначених
випадках граф≥ки, д≥аграми, таблиц≥, матер≥али експертних
експеримент≥в мають збер≥гатись у нагл¤дових експертних
провадженн¤х ≥ на вимогу ос≥б, ¤к≥ мають право знайомитись з
матер≥алами експертизи, надаватись њм дл¤ вивченн¤.
” досл≥джувальн≥й частин≥ висновку повторноњ експертизи
вказуютьс¤ причини розб≥жностей з результатами попередн≥х
експертиз, ¤кщо так≥ розб≥жност≥ мали м≥сце.
35. ¬ заключн≥й частин≥ висновки досл≥дженн¤ викладаютьс¤ у
вигл¤д≥ в≥дпов≥дей на поставлен≥ питанн¤ в т≥й посл≥довност≥, в
¤к≥й вони викладен≥ у його вступн≥й частин≥.
Ќа кожне з поставлених питань маЇ бути дано в≥дпов≥дь по сут≥
або вказано, з ¤ких причин неможливо його вир≥шити.
36. ¬исновок експертизи п≥дписуЇтьс¤ експертами, ¤к≥
проводили досл≥дженн¤, та засв≥дчуЇтьс¤ печаткою експертноњ
установи.
якщо до висновку експертизи додаютьс¤ фототаблиц≥, кресленн¤,
схеми, д≥аграми ≥ т.≥н., вони також п≥дписуютьс¤ експертами та
засв≥дчуютьс¤ печаткою експертноњ установи.
37. ¬исновок комплексноњ експертизи складаЇтьс¤ за правилами,
викладеними в пунктах 32-36 ц≥Їњ ≤нструкц≥њ, з урахуванн¤м таких
особливостей:
у вступн≥й частин≥ додатково зазначаютьс¤ пр≥звище голови
експертноњ ком≥с≥њ ≥ дан≥ про попередн≥ експертизи, ¤кщо њх
результати мали значенн¤ дл¤ вир≥шенн¤ питань, поставлених перед
комплексною експертизою;
досл≥дженн¤, ¤к≥ проводились окремими експертами, описуютьс¤
у в≥дпов≥дних розд≥лах досл≥джувальноњ частини ≥з зазначенн¤м
пр≥звищ експерт≥в;
узагальненн¤ та оц≥нка результат≥в досл≥джень ф≥ксуютьс¤ в
синтезувальному розд≥л≥ досл≥джувальноњ частини висновку
експертизи.
—п≥льний висновок експертизи п≥дписуЇтьс¤ експертами, ¤к≥
брали участь у сукупн≥й оц≥нц≥ результат≥в ус≥х досл≥джень ≥
д≥йшли згоди.
” випадку, ¤кщо згоди м≥ж ними не було дос¤гнуто, складаЇтьс¤
дек≥лька висновк≥в експертизи (за к≥льк≥стю точок зору) або один,
у ¤кому вступна ≥ досл≥джувальна частини п≥дписуютьс¤ вс≥ма
експертами, а заключна - окремими, п≥д в≥дпов≥дними висновками
досл≥дженн¤.
38. ¬исновок експертизи та додатки до нього складаютьс¤ у
двох екземпл¤рах, один з ¤ких направл¤Їтьс¤ особ≥ або органу, ¤к≥
призначили експертизу, а другий залишаЇтьс¤ в експертн≥й установ≥.
Ќа повторн≥ експертизи складаютьс¤ контрольн≥ картки, ¤к≥
надсилаютьс¤ установ≥ (служб≥), в ¤к≥й виконувались попередн≥
експертизи, та до ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни. ќдин екземпл¤р
картки залишаЇтьс¤ в експертн≥й установ≥. якщо висновки повторних
≥ попередн≥х експертиз не зб≥гаютьс¤, то до установи (служби), в
¤к≥й виконувалась попередн¤ експертиза, надсилаЇтьс¤ також
екземпл¤р висновку повторноњ експертизи з ус≥ма додатками.
ѕри виконанн≥ комплексноњ експертизи к≥льк≥сть прим≥рник≥в
висновку експертизи в≥дпов≥даЇ числу установ, що були зайн¤т≥ у њњ
проведенн≥ (дл¤ збер≥ганн¤ в арх≥в≥ кожноњ установи).
ƒодатки до висновку комплексноњ експертизи у вигл¤д≥
фототаблиць, д≥аграм, схем, креслень ≥ т.≥н. п≥дписуютьс¤
експертами ≥ засв≥дчуютьс¤ печаткою т≥Їњ установи, в ¤к≥й вони
виконан≥.
¬исновки експертизи з додатками направл¤ютьс¤ особ≥ або
органу, ¤к≥ призначили експертизу, кер≥вником експертноњ установи
(кер≥вником пров≥дноњ експертноњ установи).
39. ¬исновок експертизи, ¤ка виконуЇтьс¤ п≥д час судового
розгл¤ду, складаЇтьс¤ за правилами цього розд≥лу ≤нструкц≥њ, з
урахуванн¤м таких вин¤тк≥в:
у вступн≥й частин≥ висновку не вказуЇтьс¤ запис щодо
попередженн¤ експерта про в≥дпов≥дальн≥сть за наданн¤ зав≥домо
неправдивого висновку (такий запис робитьс¤ в протокол≥ судового
зас≥данн¤);
¤кщо з питань, ¤к≥ вир≥шувались п≥д час судового розгл¤ду,
проводилась експертиза на попередн≥х стад≥¤х процесу ≥ експерт
згоден з њњ результатами, в≥н вправ≥ послатись на них.
оп≥¤ висновку експертизи, проведеноњ п≥д час судового
розгл¤ду, разом ≥з коп≥Їю ухвали суду про њњ призначенн¤ подаЇтьс¤
експертом до експертноњ установи.
40. ѕов≥домленн¤ про неможлив≥сть проведенн¤ експертизи
складаЇтьс¤ в двох прим≥рниках, п≥дписуЇтьс¤ експертом та
засв≥дчуЇтьс¤ печаткою експертноњ установи. ќдин прим≥рник
кер≥вник експертноњ установи надсилаЇ особ≥ або органу, ¤к≥
призначили експертизу, а другий - залишаЇтьс¤ в експертн≥й
установ≥.
якщо таке пов≥домленн¤ даЇтьс¤ п≥д час судового розгл¤ду,
воно складаЇтьс¤ ≥ п≥дписуЇтьс¤ експертом у двох прим≥рниках, один
з ¤ких подаЇтьс¤ до суду, а другий - кер≥вников≥ експертноњ
установи.
якщо з одних питань експерт може дати в≥дпов≥дь, а з ≥нших Ї
п≥дстави дл¤ пов≥домленн¤ про неможлив≥сть њх вир≥шенн¤,
складаЇтьс¤ один документ - висновок експертизи.
41. ѕредмети та документи, що були об'Їктами експертного
досл≥дженн¤, п≥дл¤гають поверненню особ≥ або органу, ¤к≥
призначили експертизу, разом ≥з висновком експертизи або
пов≥домленн¤м про неможлив≥сть провести експертизу, засв≥дченим
п≥дписом експерта, що проводив досл≥дженн¤, та печаткою експертноњ
установи.
42. ’≥д ≥ результати ≥нших досл≥джень викладаютьс¤ у висновку
досл≥джень спец≥ал≥ста ≥з зазначенн¤м спец≥ал≥зац≥њ останнього.
¬исновок досл≥дженн¤ спец≥ал≥ста складаЇтьс¤ за формою
висновку експертизи за такими вин¤тками:
особа, ¤ка проводить досл≥дженн¤, ≥менуЇтьс¤ не експертом, а
спец≥ал≥стом;
у вступн≥й частин≥ висновку досл≥дженн¤ зазначаЇтьс¤, хто ≥
коли звернувс¤ до установи з проханн¤м провести досл≥дженн¤;
опускаЇтьс¤ запис, ¤кий стосуЇтьс¤ в≥дпов≥дальност≥ особи,
¤ка проводить досл≥дженн¤, за наданн¤ зав≥домо неправдивого
висновку.
«атверджено
Ќаказ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни
в≥д 08.10.98 N 53/5
Ќауково-методичн≥ рекомендац≥њ з питань п≥дготовки та
призначенн¤ судових експертиз
ѕочеркознавча експертиза
1. ќсновним завданн¤м почеркознавчоњ експертизи Ї
≥дентиф≥кац≥¤ виконавц¤ рукописного тексту, цифрових запис≥в
(дал≥ - рукопис) ≥ п≥дпису. ÷≥Їю експертизою вир≥шуютьс¤ ≥ де¤к≥
не≥дентиф≥кац≥йн≥ завданн¤ (встановленн¤ факту виконанн¤ рукопису
в незвичних умовах або в незвичайному стан≥ виконавц¤, навмисно
зм≥неним почерком, з насл≥дуванн¤м (≥м≥тац≥Їю) почерку ≥ншоњ
особи, визначенн¤ стат≥ виконавц¤, а також належност≥ його до
певноњ групи за в≥ком).
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и виконано рукопис певною особою?
„и виконан≥ дек≥лька рукопис≥в одн≥Їю особою?
„и не виконано рукопис навмисно зм≥неним почерком?
„и не виконано рукопис в незвичних умовах?
„и не знаходилась особа, ¤ка виконала рукопис, в незвичайному
стан≥?
„и не волод≥Ї особа, ¤ка виконала рукопис, навиками написанн¤
спец≥альними шрифтами?
јналог≥чн≥ питанн¤ можуть вир≥шуватись ≥ щодо виконавц≥в
п≥дпис≥в.
ќсобою ¤коњ стат≥ виконано рукопис?
ƒо ¤коњ групи за в≥ком належить виконавець рукопису?
2. ƒл¤ проведенн¤ досл≥джень сл≥дчий (судд¤)* повинен надати
експертов≥ в≥льн≥, умовно-в≥льн≥ та експериментальн≥ зразки
почерку (цифрових запис≥в, п≥дпису) особи, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤.**
_______________
* “ут ≥ дал≥, ¤кщо ≥нше не застережено, рекомендац≥њ,
адресован≥ сл≥дчому (судд≥), стосуютьс¤ ≥ ≥нших ос≥б, а також
орган≥в, ¤к≥ призначають експертизу.
** ¬≥льними зразками Ї рукописи ≥ п≥дписи особи, ¤ка
≥дентиф≥куЇтьс¤, виконан≥ до порушенн¤ крим≥нальноњ (заведенн¤
цив≥льноњ чи арб≥тражноњ) справи ≥ не пов'¤зан≥ з нею;
умовно-в≥льними - зразки, ¤к≥ виконан≥ у зв'¤зку з ц≥Їю справою,
але не дл¤ експертизи; експериментальними - виконан≥ за завданн¤м
сл≥дчого (судд≥) спец≥ально дл¤ даноњ експертизи.
3. ѕеред приЇднанн¤м в≥льних та умовно-в≥льних зразк≥в до
матер≥ал≥в справи сл≥дчий (судд¤) повинен пред'¤вити њх особ≥, ¤ка
≥дентиф≥куЇтьс¤, а пот≥м позначити кожний зразок, тобто вказати,
що це в≥льний (умовно-в≥льний) зразок почерку (п≥дпису) певноњ
особи (вказати њњ пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥) та посв≥дчити це
своњм п≥дписом.
” раз≥ неможливост≥ пред'¤вити зазначен≥ зразки (смерть
виконавц¤, в≥д'њзд тощо), ¤к зразки сл≥д надавати документи або
≥нш≥ папери, на ¤ких рукописн≥ тексти (п≥дписи) достов≥рно
виконан≥ особою, в≥дносно ¤коњ ставитьс¤ питанн¤ ≥дентиф≥кац≥њ њњ
¤к виконавц¤ досл≥джуваного рукопису (наприклад, за¤ву на
отриманн¤ паспорта (форма N 1), паспорт, р≥зного роду посв≥дченн¤,
на ¤ких Ї власноручний п≥дпис, та ≥н.).
4. ¬≥льн≥ зразки за можливост≥ повинн≥ в≥дпов≥дати об'Їкту,
¤кий досл≥джуЇтьс¤, за часом виконанн¤ (бажано в межах одного
року), за видом матер≥ал≥в письма (пап≥р, ол≥вець, кулькова ручка
тощо), за формою документа (накладн≥, в≥домост≥ та ≥н.), за його
зм≥стом та ц≥льовим призначенн¤м.
якщо текст (п≥дпис), що досл≥джуЇтьс¤, виконано друкованими
л≥терами або спец≥альним шрифтом, сл≥д за можливост≥ надати в≥льн≥
зразки аналог≥чного характеру.
5. ¬≥дбирати експериментальн≥ зразки почерку необх≥дно у два
етапи. Ќа першому - особа, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤, виконуЇ текст на
тему, пов'¤зану з розсл≥дуванн¤м справи, в звичних умовах (сид¤чи
за столом, звичним приладд¤м письма, при нормальному осв≥тленн≥).
Ќа другому етап≥ зразки в≥дбираютьс¤ п≥д диктовку тексту,
аналог≥чного за зм≥стом тому, що досл≥джуЇтьс¤, або спец≥ально
складеного тексту, ¤кий м≥стить фрази, слова ≥ цифри, вз¤т≥ з
рукопису, що досл≥джуЇтьс¤. Ќа цьому етап≥ зразки в≥дбираютьс¤ в
умовах, що максимально наближаютьс¤ до тих, в ¤ких виконувавс¤
рукопис, що досл≥джуЇтьс¤, тобто в т≥й сам≥й поз≥ (лежачи, сто¤чи
та ≥н.), таким самим приладд¤м письма та на папер≥ того самого
виду (за розм≥ром, л≥нуванн¤м, характером поверхн≥ тощо), що ≥
документ, ¤кий досл≥джуЇтьс¤. якщо буде пом≥чено, що той, хто
пише, намагаЇтьс¤ зм≥нити св≥й почерк, темп диктовки сл≥д
прискорити.
6. ” випадках, коли тексти, що досл≥джуютьс¤, ≥ особливо
п≥дписи, виконувались на бланках (касов≥ ордери, квитанц≥њ,
поштов≥ перекази, плат≥жн≥ в≥домост≥ та ≥н.), експериментальн≥
зразки сл≥д в≥дбирати на таких самих бланках або на папер≥, що
розграфлений ¤к бланк.
7. якщо розташуванн¤ п≥дпису, що досл≥джуЇтьс¤, не
визначаЇтьс¤ характером документа, експериментальн≥ зразки
в≥дбираютьс¤ на окремих аркушах ¤к л≥нованого, так ≥ нел≥нованого
паперу.
ѕ≥сл¤ нанесенн¤ 5-10 експериментальних п≥дпис≥в аркуш≥ паперу
треба м≥н¤ти.
8. якщо рукопис, що досл≥джуЇтьс¤, виконано "друкованими"
л≥терами ≥ цифрами або спец≥альним шрифтом (кресл¤рським,
б≥бл≥отечним та ≥н.), експериментальн≥ зразки на другому етап≥
(див.п.5) також повинн≥ бути виконан≥ "друкованими" л≥терами ≥
цифрами або в≥дпов≥дним шрифтом.
ѕереписуванн¤ з документа, що досл≥джуЇтьс¤, або з
машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.
9. якщо Ї п≥дстави припускати, що виконавець досл≥джуваного
рукопису намагавс¤ зм≥нити св≥й почерк (писав л≥вою рукою, ≥ншим
нахилом тощо), додатково в≥дбираютьс¤ зразки, виконан≥ таким самим
чином.
10. ≈кспериментальн≥ зразки посв≥дчуютьс¤ сл≥дчим (суддею). ”
посв≥дчувальному надпис≥ зазначаЇтьс¤ пр≥звище, ≥м'¤ та по
батьков≥ виконавц¤, а також особливост≥ зразка (написан≥ л≥вою
рукою, спец≥альним шрифтом тощо).
11. якщо досл≥джуЇтьс¤ текст, в≥льн≥ та експериментальн≥
зразки надаютьс¤ у вигл¤д≥ текст≥в, при досл≥дженн¤х п≥дпис≥в та
цифрових запис≥в - ¤к у вигл¤д≥ текст≥в, так ≥ в≥дпов≥дно у
вигл¤д≥ п≥дпис≥в та цифрових запис≥в.
12. як в≥льн≥, так ≥ експериментальн≥ зразки буквеного або
цифрового письма бажано надавати не менше н≥ж на 5 аркушах. „им
коротший досл≥джуваний текст, тим б≥льше необх≥дно зразк≥в. ¬≥льн≥
зразки п≥дпису надаютьс¤ по можливост≥ не менш н≥ж на 10
документах, експериментальн≥ - в к≥лькост≥ не менше 20 зразк≥в
п≥дпис≥в.
13. якщо необх≥дно встановити, чи не виконаний п≥дпис в≥д
≥мен≥ певноњ особи ≥ншою особою, надаютьс¤ зразки п≥дпис≥в обох
ос≥б. ѕри цьому додатково в≥дбираютьс¤ експериментальн≥ зразки
почерку передбачуваного виконавц¤ не менше н≥ж на 5 аркушах у
вигл¤д≥ запис≥в пр≥звища та ≥н≥ц≥ал≥в особи, в≥д ≥мен≥ ¤коњ
виконано п≥дпис.
14. ѕри вилученн≥ в≥льних зразк≥в п≥дпис≥в особи, в≥д ≥мен≥
¤коњ виконано досл≥джуваний п≥дпис, сл≥д в≥дшукувати документи з
вар≥антом п≥дпису, найб≥льш схожим на п≥дпис, що досл≥джуЇтьс¤.
“ак≥ п≥дписи найчаст≥ше зустр≥чаютьс¤ у документах, аналог≥чних
досл≥джуваному.
ѕри в≥д≥бранн≥ експериментальних зразк≥в п≥дпису особи, в≥д
≥мен≥ ¤коњ виконано п≥дпис, сл≥д запропонувати њй розписатис¤
вс≥ма застосовуваними нею вар≥антами п≥дпис≥в.
якщо з певних причин виконати будь-¤к≥ вимоги, що стосуютьс¤
зразк≥в, не було можливост≥, про це сл≥д вказати в постанов≥
(ухвал≥) про призначенн¤ експертизи.
15. якщо необх≥дно досл≥дити велику к≥льк≥сть п≥дпис≥в, њх
доц≥льно розд≥лити на групи (за особами, в≥д ≥мен≥ ¤ких виконано
п≥дписи, еп≥зодами справи, видами документ≥в тощо) ≥ за кожною
групою призначити окрему експертизу.
ƒокументи кожноњ групи можна пронумерувати (у в≥льних в≥д
тексту м≥сц¤х) ≥, вказавши один раз у постанов≥ (ухвал≥) про
призначенн¤ експертизи ¤к назву документа, так ≥ його пор¤дковий
номер, в подальшому посилатись т≥льки на пор¤дковий номер.
якщо виникли труднощ≥, пов'¤зан≥ з призначенн¤м
багатооб'Їктних експертиз п≥дпис≥в, доц≥льно проконсультуватис¤ з
експертом (спец≥ал≥стом).
16. ” постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤ експертизи сл≥д
указати на встановлен≥ сл≥дчим (судом) особлив≥ обставини
виконанн¤ рукопису, ¤к≥ могли викликати зм≥ненн¤ ознак почерку
(незвична поза або незвичайний стан виконавц¤, виконанн¤ рукопису
в умовах низькоњ температури тощо). якщо Ї дан≥, що виконавцем Ї
людина, у ¤коњ порушена координац≥¤ рух≥в, про це також сл≥д
пов≥домити експерта. ” випадках виконанн¤ рукопису особою похилого
або старечого в≥ку потр≥бно надати в≥домост≥ про р≥к њх народженн¤
≥ стан здоров'¤ на момент можливого виконанн¤ об'Їкта, що
досл≥джуЇтьс¤.
јвторознавча експертиза
17. ќсновним завданн¤м авторознавчоњ експертизи Ї
≥дентиф≥кац≥¤ автора тексту.
јвторознавчою експертизою можуть також встановлюватись
(найчаст≥ше в ≥мов≥рн≥й форм≥) де¤к≥ соц≥ально-б≥ограф≥чн≥ риси
автора тексту (його р≥дна мова, р≥вень осв≥ти, волод≥нн¤ науковим,
д≥ловим або ≥ншим функц≥ональним стилем мови та ≥н.).
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї певна особа автором даного тексту?
„и Ї певна особа автором дек≥лькох р≥зних текст≥в?
„и Ї у текст≥ ознаки, ¤к≥ св≥дчать про соц≥ально-б≥ограф≥чн≥
риси його автора? якщо Ї, то про ¤к≥ саме?
¬ир≥шенн¤ питань, поставлених перед авторознавчою
експертизою, можливе, ¤к правило, лише за на¤вност≥ в≥дносно
великого тексту (не менше 500 сл≥в).
18. √отуючи матер≥али дл¤ проведенн¤ авторознавчоњ експертизи
з метою встановленн¤ авторства, сл≥дчий (судд¤) повинен з≥брати
в≥льн≥, умовно-в≥льн≥ ≥ експериментальн≥ зразки письмовоњ мови
особи, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤.
«разки письмовоњ мови засв≥дчуютьс¤ сл≥дчим (суддею) за
правилами посв≥дченн¤ зразк≥в почерку (див.п.3 розд≥лу
"ѕочеркознавча експертиза").
19. ¬≥льн≥ зразки повинн≥ в≥дпов≥дати досл≥джуваному тексту
за мовою, на ¤к≥й його складено, ≥ по можливост≥ також: за часом
виконанн¤; за характером документа, виход¤чи з його призначенн¤ ≥
сфери об≥гу (допов≥дна записка, особистий лист, скарга тощо); за
≥ншими суттЇвими обставинами, ¤к≥ могли впливати на формуванн¤
ознак письмовоњ мови.
¬≥льн≥ зразки повинн≥ надаватись не менш ¤к на 25 аркушах.
20. ”мовно-в≥льн≥ зразки надаютьс¤ ¤к доповненн¤ до в≥льних,
особливо ¤кщо останн≥ не вдалос¤ з≥брати в достатньому обс¤з≥.
21. ≈кспериментальн≥ зразки повинн≥ виконуватись на мов≥
документа, що досл≥джуЇтьс¤.
—початку особ≥, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤, пропонують написати
текст на в≥льно обрану нею тему, але аналог≥чну досл≥джуваному за
своњм функц≥ональним призначенн¤м (скарга, особистий лист,
службовий лист тощо). ѕ≥сл¤ цього в≥дбираютьс¤ зразки, аналог≥чн≥
досл≥джуваному не т≥льки за своњм функц≥ональним призначенн¤м, але
≥ за темою. Ќаприклад, пропонують написати скаргу на д≥њ службовоњ
особи.
ћ≥н≥мальний обс¤г кожного зразка - 500 сл≥в. якщо текст
зразка ви¤вивс¤ меншим за м≥н≥мальний, сл≥д в≥д≥брати зразки на
≥нш≥ близьк≥ теми.
«а клопотанн¤м експерта в≥дбираютьс¤ експериментальн≥ зразки,
¤к≥ за стилем ≥ де¤кими ≥ншими характеристиками не в≥дпов≥дають
документу, що досл≥джуЇтьс¤.
ѕри визначенн≥ характеру ≥ обс¤гу експериментальних зразк≥в
сл≥дчий (судд¤) враховуЇ, наск≥льки повно з≥бран≥ в≥льн≥ та
умовно-в≥льн≥ зразки, ≥ поповнюЇ њх нестачу за рахунок
експериментальних зразк≥в.
Ѕажаний загальний обс¤г експериментальних зразк≥в - 25-30
стор≥нок тексту.
22. ƒо постанови (ухвали) про призначенн¤ експертизи бажано
додавати соц≥ально-б≥ограф≥чну характеристику гаданого автора.
“ехн≥чна експертиза документ≥в
23. “ехн≥чна експертиза документ≥в под≥л¤Їтьс¤ на експертизу
рекв≥зит≥в документ≥в ≥ експертизу матер≥ал≥в документ≥в.
24. √оловними завданн¤ми техн≥чноњ експертизи рекв≥зит≥в
документ≥в Ї:
24.1. ¬становленн¤ особливостей виготовленн¤ друкарських
засоб≥в ≥ њх в≥дбитк≥в.
24.2. ¬становленн¤ факту ≥ способу внесенн¤ зм≥н до документа
(п≥дчистка, травленн¤, дописка, переклеюванн¤ фотокарток, л≥тер та
≥н.).
24.3. ¬и¤вленн¤ залитих, замазаних, вицв≥лих та ≥нших слабо
видимих або невидимих текст≥в (зображень) на р≥зних матер≥алах, а
також текст≥в (зображень) на обгор≥лих та згор≥лих документах за
умови, що пап≥р, на ¤кому вони виготовлен≥, не перетворивс¤ на
поп≥л.
24.4. ¬становленн¤ типу, системи, марки, модел≥ та ≥нших
квал≥ф≥кац≥йних категор≥й друкарськоњ техн≥ки (друкарськ≥ машини,
касов≥, телеграфн≥ та ≥нш≥ буквено-цифров≥ апарати), а також
≥дентиф≥кац≥¤ цих засоб≥в за в≥дбитками њх знак≥в.
24.5. ≤дентиф≥кац≥¤ печаток, штамп≥в, факсим≥ле тощо за њх
в≥дбитками.
24.6. ≤дентиф≥кац≥¤ засоб≥в розмножувальноњ техн≥ки за њх
в≥дбитками.
24.7. ≤дентиф≥кац≥¤ компостерних знак≥в за прос≥чками.
24.8. ≤дентиф≥кац≥¤ прилад≥в письма за штрихами.
24.9. ≤дентиф≥кац≥¤ особи, ¤ка надрукувала машинописний
текст, намалювала ≥ (або) вир≥зала зображенн¤, за особливост¤ми
навичок виконавц¤.
24.10. ¬становленн¤ належност≥ л≥тер певному комплекту
шрифту.
24.11. ¬изначенн¤ в≥дносноњ давност≥ виконанн¤ документа або
його фрагмент≥в, а також посл≥довност≥ нанесенн¤ штрих≥в, що
перетинаютьс¤.
25. ≈кспертизою матер≥ал≥в документ≥в встановлюЇтьс¤ р≥д, вид
(≥нша класиф≥кац≥йна категор≥¤) матер≥ал≥в, на ¤ких ≥ за допомогою
¤ких виконувавс¤ (виготовлювавс¤) документ (пап≥р, барвники,
клейк≥ речовини та ≥н.), а також њх сп≥льна родова (групова)
належн≥сть.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
ƒо пункту 24.1
яким способом (з використанн¤м набору друкарського шрифту,
шл¤хом малюванн¤ тощо) виготовлена дана друкарська форма?
„и з одного набору (одного стереотипа, одним кл≥ше)
надрукован≥ дан≥ документи (навод¤тьс¤ њх найменуванн¤)?
„и в≥дпов≥даЇ даний ц≥нний пап≥р (грошова купюра, обл≥гац≥¤,
лотерейний б≥лет тощо) чинним нормативам на його виготовленн¤?
яким способом ≥ з використанн¤м ¤ких техн≥чних засоб≥в
виготовлена дана грошова купюра (обл≥гац≥¤, лотерейний б≥лет),
≥нший ц≥нний пап≥р?
ƒо пункту 24.2
„и вносились у записи документа зм≥ни? якщо вносилис¤, то
¤ким способом (п≥дчистка, дописка, травленн¤, переклеюванн¤ л≥тер
та цифр тощо) ≥ ¤кий зм≥ст перв≥сних запис≥в?
„и переклеювалась у документ≥ фотокартка?
„и зам≥нювались у документ≥ (зошит≥, книз≥) аркуш≥?
ƒо пункту 24.3
„и Ї на обгор≥лих аркушах ¤кий-небудь текст ≥ (або)
зображенн¤? якщо Ї, то ¤кий (¤ке) саме?
який зм≥ст залитого чорнилом (зафарбованого, забрудненого,
вицв≥лого тощо) тексту (печатки, штампа)?
„и Ї в даному документ≥ (аркуш≥ паперу) невидимий текст ≥
¤кщо Ї, то ¤кий саме?
який зм≥ст тексту, що в≥добразивс¤ в сл≥дах тиску у записах
на папер≥?
ƒо пункт≥в 24.4-24.7
„и не надрукований текст на дан≥й друкарськ≥й машин≥ (≥ншому
друкарському засоб≥)?
Ќа одн≥й чи на р≥зних друкарських машинах надрукован≥ окрем≥
фрагменти тексту документа (дек≥лька самост≥йних документ≥в)?
яким друкарським засобом (тип, марка, модель) виготовлено
даний текст?
„и нанесено в≥дбиток печатки (штампа) в наданому документ≥
даною печаткою (штампом)?
„и не виготовлено наданий в≥дбиток на даному розмножувальному
апарат≥ (ксерокс та ≥н.)?
„и не даним компостером зроблено прос≥чку?
ƒо пункту 24.8
„и виконан≥ записи даним приладд¤м письма (кульковою ручкою,
ол≥вцем тощо)?
ƒо пункту 24.9
„и не даною особою надруковано наданий машинописний текст?
„и намальовано бланк документа даною особою?
„и не вир≥зана печатка, в≥дбиток ¤коњ Ї на наданому
документ≥, даною особою?
ƒо пункту 24.10
„и не Ї л≥тери, знайден≥ у даноњ особи, частиною шрифтовоњ
каси (зазначаЇтьс¤ гарн≥тура, кегль) даноњ друкарн≥?
ƒо пункту 24.11
„и не виготовлен≥ (чи не виконан≥) дан≥ документи (фрагменти
документа) в р≥зний час?
¬ ¤к≥й посл≥довност≥ виконувались фрагменти даного документа
(п≥дпис, печатка тощо)?
ƒо пункту 25
ƒо ¤кого роду, виду (≥ншоњ класиф≥кац≥йноњ категор≥њ)
належить матер≥ал документа (пап≥р, клей, фарбна речовина штрих≥в
запис≥в тощо)?
„и мають сп≥льну родову (групову) приналежн≥сть матер≥али
даного прим≥рника друкованоњ продукц≥њ або документа (пап≥р, клей,
картон, фарбна речовина та ≥н.) з матер≥алами, вилученими з
певного м≥сц¤ (склад, цех, квартира та ≥н.)?*
„и належать надан≥ аркуш≥ паперу до р≥зних парт≥й випуску?
„и не написано текст фарбою з даноњ Їмкост≥?
26. ѕризначаючи експертизу з метою ≥дентиф≥кац≥њ друкарських
засоб≥в, до експертноњ установи сл≥д над≥слати пор≥вн¤льн≥
матер≥али: в≥льн≥, а також експериментальн≥ зразки - в≥дбитки,
виготовлен≥ за допомогою цих засоб≥в**.
_______________
* ѕ≥д терм≥ном "сп≥льна родова приналежн≥сть" сл≥д розум≥ти
приналежн≥сть пор≥внюваних об'Їкт≥в до одн≥Їњ ≥ т≥Їњ самоњ
сукупност≥ за стандартними класиф≥кац≥¤ми, прийн¤тими в науц≥,
техн≥ц≥, технолог≥њ виробництва, товарознавств≥ тощо. ѕ≥д терм≥ном
"сп≥льна групова приналежн≥сть" сл≥д розум≥ти њх приналежн≥сть до
одн≥Їњ ≥ т≥Їњ самоњ сукупност≥ об'Їкт≥в, не передбаченоњ
класиф≥кац≥йною системою. ÷¤ сукупн≥сть утворюЇтьс¤ за рахунок
ознак, обумовлених особливост¤ми збер≥ганн¤, експлуатац≥њ,
порушенн¤ технолог≥њ виробництва ≥ ≥нших характеристик, не
передбачених стандартами. ќб'Їм груповоњ сукупност≥ об'Їкт≥в
менший за об'Їм родовоњ њх сукупност≥.
** ѕро пон¤тт¤ в≥льних та експериментальних зразк≥в див.
другу виноску до п.2.
¬≥льн≥ зразки надаютьс¤ за можливост≥, експериментальн≥ - в
обов'¤зковому пор¤дку. ожний вид зразк≥в потр≥бно надавати не
менше ¤к у трьох прим≥рниках.
¬≥льн≥ зразки сл≥д в≥дшукувати серед в≥дбитк≥в, ¤к≥ за часом
виконанн¤ були б ¤комога б≥льше наближен≥ до досл≥джуваного
в≥дбитка.
27. якщо дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ друкарських машин неможливо
вишукати в≥льн≥ зразки, ¤к≥ би зб≥галис¤ за часом виконанн¤ з
текстом, що досл≥джуЇтьс¤, сл≥д з'¤сувати, чи не ремонтувалась
машина в пер≥од м≥ж виконанн¤м досл≥джуваного тексту та виконанн¤м
в≥льних зразк≥в, що саме ремонтувалось, зокрема, чи не зам≥нювавс¤
шрифт (ц≥лком; частина, ¤ка саме)?
≈кспериментальн≥ зразки друкарських машин повинн≥ мати вс≥
знаки у пор¤дку њх розм≥щенн¤ на клав≥атур≥ машини, показувати
максимальну довжину р¤дк≥в та вс≥х ≥нтервал≥в м≥ж ними.
якщо текст, що досл≥джуЇтьс¤, надрукований через коп≥ювальний
пап≥р, сл≥д додатково надати зразки, виконан≥ через коп≥ювальний
пап≥р.
28. ƒл¤ ≥дентиф≥кац≥њ печаток та штамп≥в експертов≥
направл¤ютьс¤ експериментальн≥ зразки у вигл¤д≥ п'¤ти-шести
максимально ч≥тких в≥дбитк≥в на б≥лому гладкому папер≥, нанесених
з р≥зним натиском та з р≥зною к≥льк≥стю мастики, або сам≥ печатки
та штампи.
якщо в≥дбиток, що досл≥джуЇтьс¤, нанесено б≥льше року до
призначенн¤ експертизи, то потр≥бне також наданн¤ в≥льних зразк≥в,
оск≥льки у процес≥ експлуатац≥њ печатка могла зазнати зм≥н.
29. ƒл¤ ≥дентиф≥кац≥њ касових апарат≥в експериментальн≥
зразки повинн≥ мати вс≥ знаки чека, що досл≥джуЇтьс¤. як в≥льн≥
зразки направл¤ютьс¤ чеки, ¤к≥ вибит≥ на даному апарат≥ ≥ мають
¤комога б≥льше знак≥в досл≥джуваного чека. ¬ажливо, щоб зразки ≥
досл≥джуваний чек мали ¤комога менший розрив у час≥ њх
виготовленн¤.
30. ƒл¤ ≥дентиф≥кац≥њ засоб≥в розмножувальноњ техн≥ки
(матриць, стереотип≥в та ≥н.) повинн≥ надаватис¤ друкарськ≥ форми
або виготовлен≥ з њх допомогою експериментальн≥ в≥дбитки не менше
н≥ж у п'¤ти прим≥рниках.
31. ƒл¤ ≥дентиф≥кац≥њ особи за ознаками навичок роботи на
друкарськ≥й машин≥ (розм≥щенн¤ заголовка, ширина пол≥в, вид≥ленн¤
абзац≥в, розм≥щенн¤ виносок та ≥н.) надаютьс¤:
а) в≥льн≥ зразки на дек≥лькох аркушах у вигл¤д≥ текст≥в,
однотипних з досл≥джуваним (службов≥ листи, статт≥ та ≥н.),
надрукован≥ даною особою приблизно в той самий час, що й
досл≥джуваний текст;
б) експериментальн≥ зразки тексту обс¤гом у два-три аркуш≥,
однотипного з тим, що досл≥джуЇтьс¤, надрукован≥ п≥д диктовку
особою, що ≥дентиф≥куЇтьс¤.
≈кспериментальн≥ зразки в≥дбираютьс¤ не менше н≥ж у три
прийоми з невеликим розривом у час≥. ÷е п≥двищуЇ можливост≥
ви¤вленн¤ в≥дносно ст≥йких ознак навичок виконавц¤.
32. ƒл¤ ≥дентиф≥кац≥њ особи, ¤ка намалювала (вир≥зала)
зображенн¤, надаютьс¤ в≥льн≥ зразки у вигл¤д≥ зображень,
однотипних з досл≥джуваним (по можливост≥) та експериментальн≥ -
виконан≥ особою, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤, по пам'¤т≥ ≥ шл¤хом
змальовуванн¤ з ориг≥налу.
ƒо в≥дбору зразк≥в доц≥льно залучати експерта (спец≥ал≥ста).
33. ѕризначаючи експертизу з метою встановленн¤ справжност≥
бланка документа, ¤к пор≥вн¤льн≥ зразки надаютьс¤ бланки справжн≥х
документ≥в з такими ж пол≥граф≥чними даними
(п≥дприЇмство-виробник, р≥к виданн¤, тираж, номер замовленн¤).
34. ƒл¤ запоб≥ганн¤ пошкодженн¤м кожний з досл≥джуваних
документ≥в сл≥д збер≥гати в окремому конверт≥; невелик≥ - в
розгорнутому вигл¤д≥, а велик≥ - згорнутими по на¤вних складках.
ѕрошивати документи, робити на них будь-¤к≥ надписи, п≥дкреслювати
або обводити фрагменти, ¤к≥ п≥дл¤гають досл≥дженню, заборон¤Їтьс¤.
‘ототехн≥чна експертиза
35. √оловними завданн¤ми фототехн≥чноњ експертизи Ї:
35.1. ≤дентиф≥кац≥¤ зн≥мальноњ апаратури за негативами, а
також апаратури, ¤ка застосовувалась дл¤ виготовленн¤ позитив≥в
(зб≥льшувач≥, кадрувальн≥ рамки, гл¤нсувач≥ та ≥н.).
35.2. ≤дентиф≥кац≥¤ негатива за позитивом.
35.3. ≤дентиф≥кац≥¤ типу (марки) фото- ≥ к≥номатер≥ал≥в, ¤к≥
застосовуютьс¤ дл¤ зйомки ≥ дл¤ виготовленн¤ фотозн≥мк≥в ≥
к≥ноф≥льм≥в.
35.4. ≤дентиф≥кац≥¤ предмет≥в, прим≥щень та д≥л¤нок
м≥сцевост≥, в≥дображених на зн≥мках (негативах).
35.5. ¬изначенн¤ технолог≥чних ≥ техн≥чних характеристик
зйомки та виготовленн¤ фотозн≥мк≥в ≥ к≥ноф≥льм≥в.
35.6. ¬изначенн¤ розм≥рних характеристик зображень на
фотозн≥мках (к≥нокадрах) або њх негативах.
35.7. ¬≥дновленн¤ перв≥сних зображень на фотозн≥мках.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
ƒо пункту 35.1
„и експоновано наданий негатив (обернений позитив) даним
фотоапаратом (к≥нозн≥мальною камерою)?
„и зн¤т≥ кадри наданих негатив≥в (обернених позитив≥в) одним
≥ тим самим зн≥мальним апаратом?
јпарат ¤кого типу (модел≥) застосовувавс¤ дл¤ виготовленн¤
даного фотозн≥мка (к≥ноф≥льма, к≥нокадр≥в)?
„и виготовл¤вс¤ даний фотозн≥мок (фотокоп≥¤ м≥кроф≥льму,
м≥крокартки) за допомогою наданого зб≥льшувача?
„и застосовувалась певна апаратура (фотозб≥льшувач,
фотогл¤нсувач, р≥зак) при виготовленн≥ даного фотозн≥мка?
якого типу фотозб≥льшувач використовувавс¤ дл¤ виготовленн¤
даного зн≥мка?
ƒо пункту 35.2
„и виготовлено наданий фото- або к≥нодокумент з даного
негатива?
„и виготовлен≥ дан≥ зн≥мки з одного негатива?
ƒо пункту 35.3
якого типу (марки) фотопап≥р (к≥нопл≥вка, фотопл≥вка)
використовувавс¤ дл¤ виготовленн¤ даного зображенн¤?
„и маЇ сп≥льну родову (групову) належн≥сть фотопл≥вка, що
використана дл¤ виготовленн¤ даного негатива, та фотопл≥вка,
знайдена в особи, що ≥дентиф≥куЇтьс¤ (за типом, м≥сцем
виготовленн¤, ≥ншими характеристиками)?
ƒо пункту 35.4
“ой самий чи р≥зн≥ предмети (прим≥щенн¤, д≥л¤нки м≥сцевост≥)
заф≥ксовано на даних фотозн≥мках (к≥нокадрах)?
ƒо пункту 35.5
який вид зйомки використовувавс¤ дл¤ виготовленн¤ даного
фотозн≥мка (натурний, репродукц≥йний, комб≥нований)?
„и виготовлено даний зн≥мок ≥з застосуванн¤м фотомонтажу?
який об'Їктив застосовувавс¤ дл¤ зйомки даного об'Їкта
(нормальний, ширококутний, довгофокусний)?
« ¤коњ в≥дстан≥ зн¤то заф≥ксований на фотозн≥мку об'Їкт?
ѕри ¤кому осв≥тленн≥ (природному або штучному) проводилась
зйомка?
„и виготовлено фотозн≥мок з додержанн¤м технолог≥њ
фотограф≥чних процес≥в?
„и використовувались при виготовленн≥ фотозн≥мка т≥ чи ≥нш≥
техн≥чн≥ прийоми (гл¤нсуванн¤, ретушуванн¤, тонуванн¤ та ≥н.).
ƒо пункту 35.6
як≥ розм≥ри об'Їкт≥в, заф≥ксованих на фотозн≥мку?
Ќа ¤к≥й в≥дстан≥ один в≥д одного знаходились два (дек≥лька)
зображених на зн≥мку об'Їкти?
ƒо пункту 35.7
яке зображенн¤ було на вицв≥лому фотозн≥мку?
36. «алежно в≥д поставлених питань експертов≥ надаЇтьс¤
фото- та к≥ноапаратура, фотозн≥мки, к≥ноф≥льми, фото- та
к≥номатер≥али.
37. якщо у особи, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤, фото- ≥ к≥нозн≥мальна
апаратура не знайдена, але в≥домо, що вона в нењ була, факт
використанн¤ ц≥Їњ апаратури дл¤ виготовленн¤ негатива, ¤кий
досл≥джуЇтьс¤, може бути встановлено шл¤хом пор≥вн¤нн¤ цього
негатива з негативами, щодо ¤ких достов≥рно в≥домо, що вони
про¤влен≥ з пл≥вок (пластинок), ¤кими була зар¤джена дана
апаратура.
38. ‘ото- ≥ к≥ноапаратуру, ¤ка пересилаЇтьс¤ до експертноњ
установи, сл≥д ретельно упаковувати з метою збереженн¤ в≥д
пошкоджень п≥д час транспортуванн¤.
≈кспертиза матер≥ал≥в та засоб≥в в≥деозвукозапису
39. ќсновними завданн¤ми техн≥чноњ експертизи матер≥ал≥в та
засоб≥в в≥деозвукозапису Ї:
39.1. ≤дентиф≥кац≥¤ засоб≥в в≥део- та звукозапису
(в≥деомагн≥тофона, магн≥тофона, диктофона та ≥н.), що
використовувались дл¤ отриманн¤ магн≥тних в≥део- та фонограм.
39.2. ≤дентиф≥кац≥¤ особи за голосом та мовою на фонограм≥.
39.3. ¬ир≥шенн¤ питань, пов'¤заних з технолог≥Їю виготовленн¤
в≥део- та фонограм.
39.4. ¬ир≥шенн¤ питань, пов'¤заних з установленн¤м
особливостей звукового середовища, в ¤кому проводивс¤ запис
фонограми, та умов запису.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
ƒо пункту 39.1
„и на даному магн≥тофон≥ (в≥деомагн≥тофон≥, диктофон≥)
записана в≥део- чи фонограма?
Ќа одному чи на р≥зних магн≥тофонах (диктофонах,
в≥деомагн≥тофонах) виготовлен≥ дан≥ фонограми (в≥деофонограми)?
Ќа одному чи на р≥зних магн≥тофонах виконан≥ конкретн≥
фрагменти в≥део- та фонограми?
Ќа одному ≥ тому самому чи на р≥зних диктофонах проводивс¤
запис фонограми та њњ стиранн¤ на конкретних д≥л¤нках?
„и використовувавс¤ дл¤ запису фонограми конкретний техн≥чний
зас≥б (м≥крофон, адаптер тощо)?
ƒо пункту 39.2
ому з числа перел≥чених ос≥б належать окрем≥ вислови, що
м≥ст¤тьс¤ на фонограм≥?
„и Ї голос, заф≥ксований на фонограм≥, голосом конкретноњ
особи?
ƒо пункту 39.3
ƒана фонограма Ї ориг≥налом чи коп≥Їю?
„и провадивс¤ запис безперервно?
„и зазнавала зм≥н дана фонограма?
як≥ Ї ознаки механ≥чного та електронного монтажу на
фонограм≥?
„и одночасно проводивс¤ запис в≥део- ≥ ауд≥о≥нформац≥њ на
в≥деофонограм≥?
„и велась заф≥ксована на фонограм≥ розмова по телефону?
який номер телефону набиравс¤ п≥д час запису?
ƒо пункту 39.4
‘онограма записана у замкнутому чи в≥дкритому акустичному
середовищ≥?
як були розташован≥ в≥дносно м≥крофона сп≥вбес≥дники?
ўо Ї джерелом звук≥в, заф≥ксованих на фонограм≥?
„и Ї джерелом звуку поданий на досл≥дженн¤ конкретний предмет
(маЇтьс¤ на уваз≥ предмет, ¤кий може звучати)?
„и поход¤ть звуки на поданих фонограмах з одного джерела?
який тип, модель двигуна, робота ¤кого заф≥ксована на
фонограм≥, та чи маЇ в≥н ¤к≥сь дефекти?
«аписане джерело звуку перебувало в нерухомому стан≥ чи в
рус≥?
яка швидк≥сть руху джерела звуку?
40. ƒл¤ ≥дентиф≥кац≥њ засоб≥в в≥део- та звукозапису на
досл≥дженн¤ надаЇтьс¤ сам зас≥б (магн≥тофон, в≥деомагн≥тофон,
в≥деокамера, диктофон) та в≥део- чи фонограма.
41. ƒл¤ ≥дентиф≥кац≥њ ос≥б за мовою чи голосом, записаними на
фонограм≥, експерту ¤к пор≥вн¤льн≥ зразки надаютьс¤ фонограми, де
њхн¤ мова записана у форм≥ бес≥ди (допиту, очноњ ставки тощо).
‘онограма повинна бути незашумленою, з достатн≥м р≥внем запису,
виготовлена на ¤к≥сн≥й апаратур≥ та матер≥алах (в≥деокасетах,
компакт-касетах), що в≥дпов≥дають установленим стандартам, з
невеликим терм≥ном використанн¤. ¬имова повинна бути розб≥рливою.
ƒл¤ запису зразк≥в бажано залучати експерта (спец≥ал≥ста).
≈кспертов≥ надаЇтьс¤ також протокол прослуховуванн¤ фонограм.
42. ƒл¤ вир≥шенн¤ не≥дентиф≥кац≥йних завдань експертов≥
надаЇтьс¤ сама фонограма. ƒл¤ встановленн¤ факту монтажу фонограми
вказуютьс¤ в≥др≥зки запису, щодо ¤ких Ї дан≥, що вони вмонтован≥.
оли вир≥шуютьс¤ питанн¤, пов'¤зан≥ з досл≥дженн¤м ознак звукового
середовища, в ¤кому проводивс¤ запис, експертов≥ сл≥д над≥слати
опис цього середовища, а також експериментальн≥ записи звук≥в з
тих джерел, ¤к≥ створювали звукове середовище, на фон≥ ¤кого, за
припущенн¤м сл≥дчого (суду), проводивс¤ досл≥джуваний запис.
ѕортретна експертиза
43. «авданн¤м портретноњ експертизи Ї ≥дентиф≥кац≥¤ особи
(трупа) за фотозн≥мком (фотокарткою, негативом, к≥ностр≥чкою).
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и зображений на даному фотозн≥мку громад¤нин ѕ.?
ќдна чи р≥зн≥ особи зображен≥ на даних фотозн≥мках?
„и зображений на фотозн≥мку невп≥знаного трупа гр-нин .?
44. ѕор≥вн¤льними матер≥алами дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ особи по
фотозн≥мку можуть бути достов≥рн≥ фотограф≥њ ц≥Їњ особи, в тому
числ≥ фотограф≥њ, спец≥ально зроблен≥ дл¤ даноњ експертизи.
Ѕажано, щоб серед пор≥вн¤льних зразк≥в були зн≥мки, близьк≥
до досл≥джуваного за часом зйомки ≥ ракурсом зображенн¤.
45. ≤дентиф≥кац≥¤ трупа проводитьс¤ шл¤хом пор≥вн¤нн¤
фотозн≥мка трупа з прижиттЇвими зн≥мками. «н≥мки самого трупа
повинн≥ бути зроблен≥ не т≥льки в фас, проф≥ль, але й в дек≥лькох
≥нших ракурсах, оск≥льки серед прижиттЇвих зн≥мк≥в може не бути
зразк≥в, на ¤ких особа зображена в фас або проф≥ль.
46. ≈кспериментальн≥ пор≥вн¤льн≥ зразки не сл≥д ретушувати.
ѕеред фотозйомкою сл≥д зробити туалет трупа.
“расолог≥чна експертиза
47. √оловним завданн¤м трасолог≥чноњ експертизи Ї
≥дентиф≥кац≥¤ або визначенн¤ родовоњ (груповоњ) належност≥
≥ндив≥дуально визначених об'Їкт≥в за матер≥ально-ф≥ксованими
сл≥дами-в≥дображенн¤ми њх сл≥доутворюючих поверхонь.
“расолог≥чною експертизою можна також встановлювати факти,
¤к≥ належать до просторових, функц≥ональних, структурних,
динам≥чних ≥ де¤ких ≥нших характеристик процесу сл≥доутворенн¤, а
також особливостей сл≥доутворюючих об'Їкт≥в.
ƒо ви¤вленн¤ сл≥дчим сл≥доутворюючих об'Їкт≥в перед
трасолог≥чною експертизою можуть ставитись питанн¤ про на¤вн≥сть
на предметах обстановки м≥сц¤ под≥њ сл≥д≥в в≥д взаЇмод≥њ з ≥ншими
предметами, придатн≥сть цих сл≥д≥в дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ або про
на¤вн≥сть в цих сл≥дах ознак, що ор≥Їнтують на пошук зазначених
об'Їкт≥в.
48. ƒл¤ вир≥шенн¤ ≥дентиф≥кац≥йних завдань експертов≥
необх≥дно надати:
а) предмети з≥ сл≥дами, а коли вилучити њх неможливо, то
коп≥њ сл≥д≥в (зл≥пки, фотозн≥мки);
б) об'Їкти, ¤кими, за припущенн¤м сл≥дчого (суду), могли бути
залишен≥ ц≥ сл≥ди;
в) дан≥ про час ви¤вленн¤ сл≥д≥в, умови, в ¤ких знаходились
об'Їкти з≥ сл≥дами до њх направленн¤ на експертизу.
якщо експертов≥ надсилаЇтьс¤ коп≥¤ сл≥ду на дактилопл≥вц≥ або
≥нша коп≥¤ сл≥ду, необх≥дно надати схему його розм≥щенн¤ на
предмет≥ (м≥сцевост≥).
49. ќб'Їкти досл≥дженн¤ направл¤ютьс¤ в упаковц≥, ¤ка
забезпечуЇ њх збереженн¤. –ечов≥ докази ≥ пор≥вн¤льн≥ зразки
упаковуютьс¤ окремо.
ѕоверхн¤ предмета, на ¤кому розташован≥ сл≥ди, ¤к≥ легко
пошкоджуютьс¤, наприклад, сл≥ди рук, р≥зного роду нашаруванн¤
тощо, не повинна контактувати з матер≥алом упаковки.
ѕор≥вн¤льн≥ зразки позначаютьс¤ ≥ндив≥дуал≥зуючими позначками
≥ посв≥дчуютьс¤ п≥дписом сл≥дчого (судд≥). –екомендац≥њ, що
стосуютьс¤ п≥дготовки пор≥вн¤льних зразк≥в за п≥двидами
трасолог≥чноњ експертизи, викладен≥ у в≥дпов≥дних частинах цього
розд≥лу.
50. –озр≥зн¤ютьс¤ так≥ основн≥ п≥двиди трасолог≥чноњ
експертизи: експертиза сл≥д≥в рук людини, експертиза сл≥д≥в н≥г ≥
взутт¤ людини, сл≥д≥в н≥г (лап) тварини; експертиза сл≥д≥в знар¤дь
та ≥нструмент≥в, засоб≥в виробництва масових вироб≥в; експертиза
замикаючих та контрольних засоб≥в; сл≥д≥в розд≥лу ц≥лого на
частини, рельЇфних знак≥в на метал≥, пластмас≥ та ≥нших
матер≥алах.
Ќе виключаЇтьс¤ можлив≥сть проведенн¤ трасолог≥чноњ
експертизи за сл≥дами ≥нших сл≥доутворюючих об'Їкт≥в, зокрема,
зуб≥в (≥нших частин т≥ла людини або тварини), р≥зного роду
предмет≥в тощо. « приводу можливостей експертиз по таких об'Їктах
≥ п≥дготовки матер≥ал≥в дл¤ њх проведенн¤ сл≥д консультуватись з
експертом (спец≥ал≥стом).
ƒо трасолог≥чноњ експертизи примикають експертиза холодноњ
зброњ та експертиза вузл≥в.
≈кспертиза сл≥д≥в рук (дактилоскоп≥чна експертиза)
51. √оловним завданн¤м дактилоскоп≥чноњ експертизи Ї
≥дентиф≥кац≥¤ особи за сл≥дами њњ рук, ¤к≥ залишен≥ на м≥сц≥
под≥њ. якщо верс≥¤ про особу, що залишила сл≥д, ще не висунута, а
також коли сл≥дчий вважаЇ за потр≥бне встановити, чи Ї на
предметах обстановки м≥сц¤ под≥њ невидим≥ або слабо видим≥ сл≥ди,
перед експертом може ставитись питанн¤ про на¤вн≥сть такого роду
сл≥д≥в ≥ њх придатн≥сть дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ або визначенн¤ родовоњ
(груповоњ) належност≥ сл≥доутворюючих об'Їкт≥в.
≈кспертиза сл≥д≥в рук вир≥шуЇ ≥ р¤д не≥дентиф≥кац≥йних
завдань, пов'¤заних з визначенн¤м механ≥зму сл≥доутворенн¤,
особливост¤ми будови руки, ¤ка залишила сл≥д, де¤кими ≥ншими
характеристиками сл≥доутворюючого об'Їкта.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и залишен≥ сл≥ди рук даною особою?
„и залишен≥ сл≥ди рук, вилучен≥ в р≥зних м≥сц¤х, одн≥Їю
особою?
„и Ї на даному предмет≥ сл≥ди рук та чи придатн≥ вони дл¤
≥дентиф≥кац≥њ або визначенн¤ родовоњ (груповоњ) належност≥?
якою рукою ≥ ¤кими пальц¤ми руки залишено сл≥ди?
як≥ особливост≥ мають руки людини, що залишила сл≥ди
(в≥дсутн≥сть пальц≥в, на¤вн≥сть шрам≥в тощо)?
якими д≥л¤нками поверхн≥ долон≥ залишено сл≥ди?
¬ результат≥ ¤коњ д≥њ залишено сл≥д (захват, торканн¤ тощо)?
52. ќб'Їктами досл≥дженн¤ з метою ≥дентиф≥кац≥њ людини за
пап≥л¤рними л≥н≥¤ми рук Ї сл≥ди пальц≥в та (або) долонь.
–ечов≥ докази, на ¤ких знайден≥ сл≥ди рук або припускаЇтьс¤
њх на¤вн≥сть, мають надсилатис¤ експертов≥ в ¤комога коротш≥
строки.
≈кспертиза може бути проведена також шл¤хом досл≥дженн¤ коп≥њ
сл≥ду на сл≥докоп≥ювальн≥й пл≥вц≥, зл≥пка об'Їмного сл≥ду або
масштабного фотозн≥мка сл≥ду.
53. як пор≥вн¤льн≥ зразки надаютьс¤ експериментальн≥ в≥дбитки
н≥гтьових фаланг пальц≥в або в≥дбитки долонь ос≥б, ¤к≥
≥дентиф≥куютьс¤*.
_______________
* ƒо кола ос≥б, що перев≥р¤ютьс¤, сл≥д включати ≥ тих, що не
причетн≥ до скоЇнн¤ злочину, ¤кщо вони могли залишити сл≥ди на
м≥сц≥ под≥њ, наприклад, мешканц≥в квартири, в ¤к≥й скоЇно
крад≥жку. ¬становленн¤ того факту, що сл≥д залишила саме ц¤ особа,
в≥дверне пошук нових п≥дозрюваних ≥ призначенн¤ зайвих експертиз.
якщо в процес≥ сл≥дчого огл¤ду не було встановлено, ¤кою
частиною руки залишено сл≥д, експертов≥ направл¤ютьс¤
експериментальн≥ в≥дбитки вс≥х трьох фаланг пальц≥в рук, а також
в≥дбитки долонь. оли Ї дан≥, ¤к≥ вказують на те, що сл≥д залишено
крайньою верхньою д≥л¤нкою н≥гтьовоњ фаланги, кр≥м в≥дбитк≥в
н≥гтьових фаланг, додатково в≥дбираютьс¤ в≥дбитки цих д≥л¤нок.
54. якщо маЇтьс¤ на уваз≥, що сл≥ди рук п≥сл¤ проведенн¤
дактилоскоп≥чноњ експертизи будуть направлен≥ на судово-медичну
експертизу (дл¤ встановленн¤ групи кров≥ та ≥н.), про це сл≥д
зазначити в постанов≥ про призначенн¤ дактилоскоп≥чноњ експертизи,
що дозволить уникнути застосуванн¤ метод≥в, ¤к≥ виключають у
подальшому проведенн¤ судово-медичного досл≥дженн¤ об'Їкта.
≈кспертиза сл≥д≥в н≥г людини та взутт¤
55. √оловними завданн¤ми цього виду трасолог≥чноњ експертизи
Ї ≥дентиф≥кац≥¤ людини за сл≥дами: босих н≥г, шкарпеток, панчох,
взутт¤ та встановленн¤ особливостей пересуванн¤ людини.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї на дан≥й поверхн≥ (даному предмет≥) сл≥ди босих н≥г
(панчох, шкарпеток, взутт¤) людини та чи придатн≥ ц≥ сл≥ди дл¤
≥дентиф≥кац≥њ або визначенн¤ њх родовоњ (груповоњ) належност≥?
„и залишен≥ сл≥ди даною особою або шкарпетками, панчохами чи
взутт¤м, вилученими у певноњ особи?
„и залишен≥ сл≥ди н≥г (шкарпеток, панчох, взутт¤), знайден≥ в
р≥зних м≥сц¤х, одн≥Їю особою (тими самими шкарпетками, панчохами,
взутт¤м)?
¬зутт¤м ¤кого виду залишен≥ дан≥ сл≥ди ≥ ¤к≥ його
характеристики ≥ особлив≥ ознаки?
який ор≥Їнтовно зр≥ст людини, ¤ка залишила сл≥ди?
як≥ особливост≥ ходи людини в≥дбились у "дор≥жц≥ сл≥д≥в"?
56. якщо об'Їктом експертизи Ї зл≥пок об'Їмного сл≥ду або
в≥дбиток проверхневого сл≥ду босоњ ноги, сл≥дчий дл¤ пор≥вн¤льного
досл≥дженн¤ виготовл¤Ї 2-3 експериментальн≥ зл≥пки (в≥дбитки) з
босоњ ноги особи, що ≥дентиф≥куЇтьс¤.
оли об'Їктом експертизи Ї зл≥пок (в≥дбиток) сл≥ду взутт¤, то
експертов≥, кр≥м цього об'Їкта, направл¤Їтьс¤ ≥ саме взутт¤. ¬
цьому випадку пор≥вн¤льн≥ зразки виготовл¤ютьс¤ експертом.
57. якщо об'Їктом експертизи Ї зл≥пок (в≥дбиток) сл≥ду
шкарпеток (панч≥х), од¤гнених на ноги, то на експертизу, кр≥м
зазначеного об'Їкта, надаютьс¤ 2-3 експериментальн≥ зразки зл≥пк≥в
(в≥дбитк≥в) шкарпеток (панч≥х), од¤гнених на ноги, а також сам≥
шкарпетки або панчохи.
58. ¬зутт¤ направл¤Їтьс¤ на досл≥дженн¤ в тому вигл¤д≥, в
¤кому воно було ви¤влене.
якщо взутт¤ п≥сл¤ под≥њ ≥ до моменту вилученн¤ носилось або
ремонтувалось, то про це сл≥д пов≥домити експерта.
≈кспертиза сл≥д≥в н≥г (лап) та зуб≥в тварин
59. ≈кспертиза сл≥д≥в н≥г (лап) та зуб≥в тварин проводитьс¤ з
метою ≥дентиф≥кац≥њ конкретноњ тварини по сл≥дах њњ н≥г (лап) та
зуб≥в.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и залишен≥ дан≥ сл≥ди ногами (лапами), зубами даноњ тварини?
„и залишен≥ сл≥ди п≥дков кон¤ даними п≥дковами?
„и залишен≥ сл≥ди, знайден≥ в р≥зних м≥сц¤х, ногами (лапами),
зубами одн≥Їњ ≥ т≥Їњ самоњ тварини?
Ќа експертизу направл¤ютьс¤ зл≥пки сл≥д≥в н≥г (лап), зуб≥в,
ви¤влених на м≥сц≥ под≥њ.
як пор≥вн¤льн≥ матер≥али надаютьс¤ експериментальн≥ зл≥пки
сл≥д≥в н≥г (лап), зуб≥в тварини, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤, ¤кщо сл≥д
об'Їмний, або в≥дбитки н≥г (лап), ¤кщо сл≥д поверхневий.
якщо сл≥ди залишен≥ ногами п≥дкованого кон¤, то п≥сл¤
виготовленн¤ пор≥вн¤льних зл≥пк≥в п≥дкови сл≥д зн¤ти ≥ також
направити експертов≥.
≈кспертиза сл≥д≥в злому, ≥нструмент≥в та засоб≥в
виробництва масових вироб≥в
60. √оловним завданн¤м даноњ експертизи Ї:
встановленн¤ конкретного екземпл¤ра або виду (характерних
особливостей) знар¤дд¤, ≥нструмента, агрегата за сл≥дами його д≥њ;
встановленн¤ механ≥зму (способу) злому (≥ншоњ д≥њ), напр¤мку,
в ¤кому проводивс¤ злом перешкоди (з внутр≥шньоњ або зовн≥шньоњ
сторони).
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и даним знар¤дд¤м (≥нструментом) було вчинено злом або ≥ншу
д≥ю (зрубано дерево, спил¤но г≥лку, перекушено др≥т тощо)?
„и не залишено сл≥ди злому, вилучен≥ з р≥зних м≥сць под≥й,
тим самим знар¤дд¤м?
ќдним чи дек≥лькома знар¤дд¤ми було вчинено злом?
«нар¤дд¤м ¤кого виду вчинено злом?
« ¤кого боку (внутр≥шнього чи зовн≥шнього) було вчинено злом
перешкоди (ст≥ни, в≥кна, грат та ≥н.)?
яким способом розд≥лено предмет (шл¤хом розр≥зуванн¤,
розрубуванн¤, розпилюванн¤, свердл≥нн¤ тощо)?
„и виготовлений даний вир≥б (дан≥ вироби) масового
виробництва на певному агрегат≥ (прес-форм≥, штамп≥ та ≥н.)?
«аводським чи саморобним способом закупорен≥ пл¤шки?
яким способом в≥дкривались або закупорювались пл¤шки (≥нша
тара)?
61. ƒл¤ досл≥дженн¤, ¤к правило, експертов≥ надаЇтьс¤ предмет
(предмети) з≥ сл≥дами.
як вин¤ток, можуть бути надан≥ зл≥пки з об'Їмних об'Їкт≥в.
якщо об'Їкт Ї гром≥здким (наприклад, прес), надаютьс¤ його
сл≥доутворююч≥ детал≥. ¬илученн¤ частин об'Їкт≥в доц≥льно
проводити з участю експерта (спец≥ал≥ста).
62. якщо об'Їктом досл≥дженн¤ Ї сл≥ди свердл≥нн¤,
розпилюванн¤, роздробленн¤, експертов≥ сл≥д надавати також
стружки, ошурки, тирсу, тр≥ски, що знайден≥ на м≥сц≥ под≥њ, ≥
вказати њх локал≥зац≥ю в≥дносно перешкоди чи ≥ншого об'Їкта. якщо
з обставин справи видно, що згадан≥ частки можуть утворитис¤
внасл≥док д≥њ не лише тих знар¤дь, ¤к≥ перев≥р¤ютьс¤, про це сл≥д
пов≥домити експерта.
63. Ќа частинах предмет≥в з≥ сл≥дами необх≥дно позначити њх
просторове положенн¤ (верх, низ, зовн≥шн¤ або внутр≥шн¤ сторона та
≥н.).
64. якщо потр≥бно встановити напр¤м зруйнуванн¤ в≥конного
скла, експертов≥ надаЇтьс¤ рама з залишками осколк≥в, а також ус≥
осколки з м≥сц¤ под≥њ.
65. якщо завданн¤м експертизи Ї ≥дентиф≥кац≥¤ агрегату
(штампа, прес-форми тощо), на ¤кому виготовлено вир≥б масового
виробництва, то експертов≥ бажано надати, кр≥м виробу, також ≥
можлив≥сть огл¤нути агрегат, ¤кий ≥дентиф≥куЇтьс¤.
ќсоба, ¤ка призначила експертизу, повинна з'¤сувати, чи не
п≥ддававс¤ агрегат, ¤кий ≥дентиф≥куЇтьс¤, ремонту або
налагодженню, ≥ - при позитивн≥й в≥дпов≥д≥ на це питанн¤ -
пов≥домити експерта, в чому пол¤гав ремонт (налагодженн¤),
зокрема, ¤к≥ детал≥ зам≥нювались. ¬ цих випадках бажано надати
вироби, виготовлен≥ на даному агрегат≥ до його ремонту.
≈кспертиза замикальних та запоб≥жних (контрольних)
пристроњв
66. ќб'Їктами експертизи Ї замки та ≥нш≥ замикальн≥ пристроњ,
пломби, контрольн≥ пристроњ.
√оловними завданн¤ми експертизи Ї встановленн¤ факту ≥
способу в≥дмиканн¤ (зламу) пристрою, вид≥в предмет≥в, що були
використан≥ дл¤ цього, ≥дентиф≥кац≥¤ цих предмет≥в, а дл¤ пломб,
кр≥м того, - ≥дентиф≥кац≥¤ пломбувальних лещат.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и справний механ≥зм замка? якщо н≥, то в чому пол¤гаЇ
несправн≥сть?
„и роботоздатний механ≥зм замка?
„и був в≥д≥мкнений замок сторонн≥ми предметами (в≥дмичками,
п≥д≥браними або п≥дробленими ключами)?
” ¤кий спос≥б в≥д≥мкнено (зламано) замок?
„и одним способом в≥д≥мкнено (зламано) надан≥ замки?
” ¤кому стан≥ (замкненому, в≥д≥мкненому) знаходивс¤ замок у
момент його пошкодженн¤?
„и можливо в≥д≥мкнути даний контрольний замок без пошкодженн¤
контрольного вкладиша?
„и можливо в≥д≥мкнути даний замок за допомогою ≥нструмента
(предмета), що був вилучений у гр.Ќ.?
«нар¤дд¤м ¤кого виду зламано замок?
„и зламано замок знар¤дд¤м, вилученим у гр.Ќ.?
„и в≥дмикавс¤ замок за допомогою даного ключа (в≥дмички)?
„и Ї на ключ≥-ориг≥нал≥ ознаки, характерн≥ дл¤ виготовленн¤
його коп≥њ або зл≥пка?
„и була обтиснена пломба даними пломбувальними лещатами?
„и одними пломбувальними лещатами були обтиснен≥ пломби?
„и розкривалась ≥ чи повторно обтискувалась пломба п≥сл¤ њњ
обтисненн¤ пломбувальними лещатами?
” ¤кий спос≥б ≥ за допомогою ¤ких знар¤дь була розкрита ≥
повторно обтиснена пломба?
„и можливо з даноњ пломби вит¤гти матер≥ал, що
використовувавс¤ при опломбуванн≥ (др≥т, шпагат, шнур), без
порушенн¤ њњ ц≥л≥сност≥?
«нар¤дд¤м ¤кого виду розкривалась пломба?
який зм≥ст цифрових та буквених знак≥в на контактних
поверхн¤х пломби?
„и не розкривалась пломба представленим знар¤дд¤м?
„и були додержан≥ правила пломбуванн¤ при накладанн≥ даноњ
пломби?
” ¤кий спос≥б в≥дкривавс¤ (зн≥мавс¤) та повертавс¤ на м≥сце
даний контрольний пристр≥й?
67. якщо об'Їктом досл≥дженн¤ Ї замки, експертов≥, кр≥м них,
направл¤ютьс¤ в≥дмички й ≥нш≥ предмети, ¤к≥ могли
використовуватись дл¤ в≥дкриванн¤ або зламу замка, а також ус≥
ключ≥ в≥д цих замк≥в.
«амки надаютьс¤ на досл≥дженн¤ в тому стан≥, в ¤кому вони
знайден≥ на м≥сц≥ под≥њ та вилучен≥. ¬стромл¤ти у замкову щ≥лину
будь-¤к≥ предмети (в т.ч. штатн≥ ключ≥), а також проводити ≥нш≥
експерименти ≥з замками до њх експертного досл≥дженн¤
заборон¤Їтьс¤.
¬илученн¤ замк≥в з сейф≥в та ≥нших сховищ доц≥льно доручати
експертов≥ (спец≥ал≥стов≥).
68. ƒл¤ вир≥шенн¤ питанн¤, чи не розкривалась пломба,
експертов≥ надаЇтьс¤ сама пломба, пломбувальн≥ лещата, ¤кими њњ
повинн≥ були пломбувати, або експериментальн≥ пломби, обтиснен≥
цими лещатами.
ўоб забезпечити проведенн¤ експертних експеримент≥в, сл≥д
надати експертов≥ 10-15 необтиснених пломб, аналог≥чних тим, що
досл≥джуютьс¤, а також зразки матер≥ал≥в (др≥т, шпагат, шнур), ¤к≥
використовувались при опломбовуванн≥.
≈кспертиза ц≥лого по частинах
69. ≈кспертизою встановлюЇтьс¤, чи мають частини предмета
(знайден≥ уламки, шматки, осколки тощо) сп≥льну л≥н≥ю розд≥ленн¤,
тобто чи становили вони ран≥ше одне ц≥ле.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и становили знайден≥ частини Їдине ц≥ле (чи Ї осколки скла
частинами розс≥ювача фар даного автомоб≥л¤, чи в≥дколота дана
тр≥ска в≥д певного пол≥на та ≥н.)?
яким способом в≥докремлено в≥д предмета його частину?
ƒо ¤кого виду належить предмет, частина ¤кого вилучена з
м≥сц¤ под≥њ?
70. Ќа експертизу надаютьс¤ вс≥ знайден≥ частини, ¤к≥,
можливо, ран≥ше складали один предмет.
≈кспертиза холодноњ зброњ
71. √оловне завданн¤ експертизи - встановленн¤ належност≥ до
холодноњ зброњ саморобних нож≥в, кинджал≥в, кастет≥в та под≥бних
за призначенн¤м предмет≥в. р≥м того, експертизою може
вир≥шуватис¤ питанн¤ про спос≥б виготовленн¤ зазначених предмет≥в,
зокрема, чи використовувалос¤ дл¤ њх виготовленн¤ заводське
обладнанн¤.
Ќе можуть бути об'Їктами експертизи екземпл¤ри стандартного
в≥йськового спор¤дженн¤ (багнети, кинджали, кортики, шабл≥ та
≥н.).
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї даний предмет холодною зброЇю?
якщо Ї, то до ¤кого виду холодноњ зброњ в≥н належить?
„и Ї даний предмет заготовкою холодноњ зброњ?
„и використовувалось при виготовленн≥ даноњ холодноњ зброњ
заводське обладнанн¤?
72. ƒосл≥дженню п≥дл¤гаЇ об'Їкт, щодо ¤кого перев≥р¤ють
належн≥сть до холодноњ зброњ.
≈кспертиза вузл≥в
73. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в об'Їктами досл≥джень Ї обв'¤зувальн≥
матер≥али (в≥рьовки, ремен≥ тощо), зав'¤зан≥ вузлами.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
ƒо ¤кого виду належить даний вузол, чи не маЇ в≥н ознак, що
вказують на профес≥ю виконавц¤?
„и не належать дек≥лька вузл≥в до одного виду?
ѕеред направленн¤м об'Їкта на експертизу доц≥льно
сфотографувати вузол з протилежних стор≥н за правилами масштабноњ
зйомки, що усуне труднощ≥ досл≥дженн¤ у випадках, коли в процес≥
експертизи провадитимутьс¤ експерименти (розв'¤зуванн¤ ≥
зав'¤зуванн¤ вузла тощо).
—л≥дчому розв'¤зувати вузол заборон¤Їтьс¤.
оли зн≥мають петлю з трупа, в≥рьовку розр≥зають, не
пошкоджуючи вузол. ≥нц≥ в≥рьовки в м≥сц¤х в≥др≥зу перев'¤зують
мотузком.
≈кспертиза рельЇфних знак≥в
74. ќб'Їктами досл≥джень цього виду можуть бути в≥дновлен≥
спил¤н≥ (забит≥), слабо видим≥ номери та ≥нш≥ рельЇфн≥ зображенн¤
на р≥зного роду виробах. ≈кспертизою встановлюютьс¤ факт та спос≥б
зм≥ненн¤ зображень.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и п≥ддававс¤ зм≥н≥ номер на даному екземпл¤р≥ зброњ (≥ншому
вироб≥)?
яким був перв≥сний номер на об'Їкт≥ досл≥дженн¤?
яким способом був знищений або зм≥нений номер (знак) на
даному вироб≥?
„и були на даному вироб≥ марк≥рувальн≥ позначенн¤?
„и п≥ддавались зм≥н≥ марк≥рувальн≥ позначенн¤ на даному
вироб≥?
75. ¬ироби, ¤к≥ п≥дл¤гають досл≥дженню, не можна очищати в≥д
забруднень, фарби чи ≥рж≥.
Ѕал≥стична експертиза
76. ƒо числа головних завдань бал≥стичноњ експертизи
належать:
встановленн¤ конкретного екземпл¤ра вогнепальноњ зброњ за
сл≥дами на стр≥л¤них кул¤х, дробу, картеч≥, г≥льз;
визначенн¤ виду системи (модел≥) та кал≥бру вогнепальноњ
зброњ ≥ боЇприпас≥в;
визначенн¤ техн≥чного стану зброњ, боЇприпас≥в ≥ придатност≥
њх до стр≥льби;
встановленн¤ можливост≥ постр≥л≥в без натисканн¤ на спусковий
гачок;
встановленн¤ належност≥ саморобних стр≥л¤ючих пристроњв ≥
патрон≥в до них до вогнепальноњ зброњ ≥ боЇприпас≥в;
встановленн¤ способу виготовленн¤ саморобних вогнепальних
пристроњв;
встановленн¤ обставин, пов'¤заних з використанн¤м
вогнепальноњ зброњ (факту стр≥льби п≥сл¤ останнього чищенн¤ ≥
змащуванн¤ зброњ, к≥лькост≥ постр≥л≥в, в≥дстан≥, з ¤коњ стр≥л¤ли,
напр¤мку постр≥лу, взаЇмного положенн¤ зброњ та перешкоди та ≥н.).
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и вистр≥лена кул¤ (др≥б, картеч) з даного екземпл¤ра зброњ
(п≥столета, рушниц≥, обр≥за та ≥н.).
„и в≥дстр≥лен≥ дан≥ г≥льзи з≥ зброњ, наданоњ дл¤ досл≥дженн¤?
„и вистр≥лен≥ дан≥ кул≥ (г≥льзи) з одного екземпл¤ра зброњ?
„и справна дана збро¤? якщо н≥, то ¤к≥ вона маЇ несправност≥?
„и виключають ц≥ несправност≥ можлив≥сть постр≥лу?
« ¤коњ зброњ (вид, система, модель) вистр≥лено дану кулю (або
дек≥лька куль)?
ƒо ¤коњ зброњ (вид, система, модель) належить в≥дстр≥лена
г≥льза (або дек≥лька г≥льз)?
„и були надан≥ кул¤ ≥ г≥льза до постр≥лу частинами одного
патрона?
„и Ї вогнепальною зброЇю предмет, вилучений у п≥дозрюваного?
яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет
(збро¤, патрон), вилучений у п≥дозрюваного?
ƒо ¤кого виду, системи, модел≥, кал≥бру належить дана
вогнепальна збро¤?
„и Ї боЇприпасом патрон, вилучений у п≥дозрюваного?
ƒо зброњ ¤кого виду, системи, модел≥, кал≥бру призначено
патрон, вилучений у п≥дозрюваного?
„и м≥г з даноњ зброњ за певних умов (наприклад, при пад≥нн≥
њњ на грунт) статис¤ постр≥л без натисканн¤ на спусковий гачок?
„и стр≥л¤ли з даноњ зброњ п≥сл¤ њњ останнього чищенн¤ ≥
змащуванн¤?
який порох (вид, марка) застосовано при останньому постр≥л≥ з
даноњ зброњ?
якою кулею (дробом, картеччю) зроблено останн≥й постр≥л з
гладкоствольноњ рушниц≥ (обр≥за)?
« гладкоствольноњ зброњ ¤кого кал≥бру вистр≥лено кулю (др≥б,
картеч, пиж), вилучену на м≥сц≥ под≥њ (з трупа потерп≥лого)?
„и мають сп≥льну родову (групову) належн≥сть надан≥ зразки
дробу за номером, способом виготовленн¤, х≥м≥чним складом?
„и однаковий х≥м≥чний склад наданих дробу ≥ шматка металу?
„и мають сп≥льну родову (групову) належн≥сть або Їдине
джерело походженн¤ частини патрон≥в (дробу, кул≥, картеч≥, пижа,
прокладки), знайден≥ на м≥сц≥ под≥њ, з частинами патрон≥в,
вилучених у певноњ особи (за видом та складом матер≥алу, кольором,
розм≥рами, формою, способом виготовленн¤ тощо?
„и Ї дане пошкодженн¤ вогнестр≥льним?
улею ¤кого кал≥бру, оболонковою чи безоболонковою утворено
пошкодженн¤?
яким Ї дане пошкодженн¤ - вх≥дним чи вих≥дним?
¬ ¤кому напр¤мку ≥ з ¤коњ в≥дстан≥ зроблено постр≥л, що
утворив пошкодженн¤ на об'Їкт≥, вилученому з м≥сц¤ под≥њ?*
яким було положенн¤ зброњ в≥дносно потерп≥лого (перешкоди) з
вогнестр≥льним пошкодженн¤м?*
_______________
* ƒосл≥дженн¤ цих питань в≥дносно вогнестр≥льних пошкоджень
на од¤з≥, пов'¤заних з одночасним нанесенн¤м т≥лесних ушкоджень
людин≥, належить до компетенц≥њ в≥дд≥лень медичноњ крим≥нал≥стики
бюро судово-медичноњ експертизи. ¬ окремих випадках так≥ питанн¤
вир≥шуютьс¤ комплексною медико-крим≥нал≥стичною експертизою.
ѕров≥дною установою сл≥д призначити бюро судово-медичноњ
експертизи.
77. ≈кспертов≥, з урахуванн¤м характеру питанн¤, надаютьс¤:
збро¤, вс≥ патрони, г≥льзи, кул≥, др≥б, пиж≥, ¤к≥ приЇднан≥ до
справи ¤к речов≥ докази, пор≥вн¤льн≥ матер≥али, предмети з≥
сл≥дами постр≥лу.
¬с≥ надан≥ об'Їкти повинн≥ мати на упаковц≥ або на
прикр≥плених до них б≥рках ≥ндив≥дуал≥зуюч≥ позначки
(найменуванн¤, к≥льк≥сть, м≥сц¤ ви¤вленн¤, наприклад: "др≥б, що
вилучений з трупа ј., 4 дробини"). Ќа предметах з пошкодженн¤ми
мають бути ор≥Їнтувальн≥ позначки (зовн≥шн≥й, внутр≥шн≥й б≥к;
верх, низ тощо).
78. ƒл¤ вир≥шенн¤ питань про обставини постр≥лу (напр¤мок,
дистанц≥¤, взаЇмне положенн¤ зброњ та перешкоди тощо) експертов≥
надаютьс¤ предмети, на ¤ких Ї сл≥ди постр≥лу.
р≥м об'Їкта досл≥дженн¤, експертов≥ надсилаютьс¤ протоколи
сл≥дчих огл¤д≥в, в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ, ≥нших
сл≥дчих д≥й або виписки з них, що м≥ст¤ть в≥домост≥, ¤к≥ можуть
мати значенн¤ дл¤ вир≥шенн¤ поставлених питань. ™ припустимим
виклад цих в≥домостей в постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤
експертизи.
якщо особа, ¤ка призначаЇ експертизу, в≥дчуваЇ труднощ≥ у
визначенн≥ даних, про ¤к≥ треба пов≥домити експерта, або у
формулюванн≥ питань, њй сл≥д проконсультуватись з експертом
(спец≥ал≥стом).
якщо у справ≥ ран≥ше проводились судово-медичн≥ та ≥нш≥
експертизи, пов'¤зан≥ з даною експертизою, експертов≥ надаютьс¤
акти цих експертиз, фотозн≥мки, рентгенограми, схеми тощо.
79. «брою, ¤ка направл¤Їтьс¤ на експертизу, необх≥дно
розр¤дити. якщо прийомами, ¤к≥ звичайно застосовуютьс¤, розр¤дити
њњ неможливо, то частини ударно-спускового механ≥зму привод¤тьс¤ в
положенн¤, ¤ке унеможливлюЇ випадковий постр≥л. Ќа упаковц≥ мають
бути зроблен≥ попереджувальн≥ надписи.
80. –ечов≥ докази упаковуютьс¤ окремо. ѕри цьому повинен бути
забезпечений захист њх в≥д забрудненн¤, пошкоджень та взаЇмного
контакту у процес≥ транспортуванн¤. ƒульний зр≥з зброњ
закриваЇтьс¤ чистою б≥лою тканиною ≥ обв'¤зуЇтьс¤.
81. ¬огнепальна збро¤ та боЇприпаси направл¤ютьс¤ на
експертизу нарочним. ѓх пересилка поштою не допускаЇтьс¤.
≈кспертиза вибухових пристроњв
82. √оловними завданн¤ми експертизи вибухових пристроњв Ї:
визначенн¤ належност≥ об'Їкта до вибухових пристроњв
(боЇприпас≥в) та визначенн¤ класиф≥кац≥йноњ категор≥њ пристрою;
визначенн¤ (опис) конструкц≥њ пристрою та способу його
виготовленн¤;
встановленн¤ здатност≥ пристрою викликати вибух та можливост≥
вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагр≥ванн¤ тощо);
встановленн¤ на¤вност≥ в обставинах справи даних, що
стосуютьс¤ особи, ¤ка виготовила саморобний вибуховий пристр≥й ≥
привела його в д≥ю.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и не п≥д≥рвано в даному м≥сц≥ вибуховий пристр≥й? якщо так,
то до ¤кого виду пристроњв в≥н належить (¤к≥ особливост≥ його
конструкц≥њ, крањна-виробник тощо)?
„и Ї предмети, знайден≥ на м≥сц≥ под≥њ (в т≥л≥ потерп≥лого),
частинами вибухового пристрою? якщо так, то до ¤кого виду
пристроњв вони належать?
яким способом, саморобним чи промисловим, виготовлено
вибуховий пристр≥й?
який спос≥б п≥дриву був застосований в даному випадку?
якщо п≥д≥рвано боЇприпаси, до ¤кого виду вони належать
(гранати, м≥ни, снар¤ди тощо)?
„и здатний даний пристр≥й викликати вибух? якщо не здатний,
то з ¤ких причин?
„и м≥ст¤ть надан≥ експертов≥ матер≥али дан≥, що вказують на
характерн≥ риси особистост≥ виготовника вибухового пристрою
(профес≥йн≥ навички, ступ≥нь об≥знаност≥ з технолог≥Їю
виготовленн¤ ≥ використанн¤ вибухових пристроњв тощо)?
„и однакова конструкц≥¤ саморобного вибухового пристрою,
частини ¤кого знайден≥ на м≥сц≥ под≥њ, та макета, виготовленого
гр-ом Ќ.?
83. √отуючи об'Їкти дл¤ досл≥дженн¤, необх≥дно дотримуватись
таких правил.
83.1. ¬ибухов≥ пристроњ необх≥дно розр¤дити. ¬ окремих
випадках дл¤ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ операц≥њ сл≥д запросити експерта чи
спец≥ал≥ста.
83.2. ≈кспертов≥ сл≥д направити вс≥ детал≥ (частини, уламки)
вибухового пристрою (боЇприпас≥в), знайден≥ на м≥сц≥ под≥њ.
83.3. ≈кспертов≥ разом з об'Їктами, з≥браними на м≥сц≥ под≥њ,
включаючи об'Їкти, вилучен≥ з трупа потерп≥лого, обов'¤зково
направл¤ютьс¤ протоколи огл¤ду м≥сц¤ под≥њ, протоколи огл¤ду
труп≥в, окремих речових доказ≥в з ус≥ма додатками до цих
протокол≥в (плани, схеми, фотозн≥мки та ≥н.).
84. ќб'Їкти з м≥сц¤ под≥њ, на ¤ких Ї св≥жа кров, не можна
упаковувати в герметичну тару, оск≥льки продукти њњ гнитт¤ можуть
перешкодити досл≥дженню сл≥д≥в вибухових речовин.
≈кспертиза вибухових речовин ≥ продукт≥в вибуху
(постр≥лу)
85. ƒо основних завдань експертизи вибухових речовин ≥
продукт≥в вибуху (постр≥лу) належать:
85.1. ¬становленн¤ факту належност≥ даного об'Їкта до
вибухових речовин або речовин, ¤к≥ можна використати ¤к компоненти
дл¤ виготовленн¤ вибухових речовин, порохових зар¤д≥в або
п≥ротехн≥чних засоб≥в.
85.2. ¬становленн¤ способу виготовленн¤ вибухових речовин.
85.3. ¬и¤вленн¤ м≥кросл≥д≥в вибухових речовин ≥ продукт≥в њх
розкладу на предметах-нос≥¤х.
85.4. ¬становленн¤ по продуктах розкладу вибухових речовин
вих≥дноњ речовини, ¤ка була використана дл¤ вибуху (постр≥лу).
85.5. ¬становленн¤ сп≥льноњ родовоњ (груповоњ) приналежност≥
вибухових речовин (порохових зар¤д≥в).
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї дана речовина вибуховою? якщо Ї, то ¤кою саме?
„и можуть використовуватись дл¤ виготовленн¤ вибух≥вки дан≥
речовини? якщо так, то в ¤кому сполученн≥?
яким способом - промисловим чи саморобним, виготовлена дана
вибух≥вка?
„и Ї на предмет≥-нос≥њ (вказуЇтьс¤, на ¤кому саме) сл≥ди
вибухових речовин? якщо так, то ¤ких саме?
„и Ї на даному предмет≥ продукти розкладу вибух≥вки? якщо
так, то внасл≥док розкладу ¤коњ вибуховоњ речовини вони
утворились?
„и мають дан≥ вибухов≥ речовини (зазначаютьс¤ пор≥внюван≥
об'Їкти) сп≥льну родову (групову) приналежн≥сть?
„и складали ран≥ше вибухов≥ речовини, над≥слан≥ на
досл≥дженн¤, Їдину масу?
86. ” справах, пов'¤заних з вибухами, з м≥сц¤ под≥њ сл≥д
вилучати вс≥ предмети або њх частини, на ¤ких Ї сл≥ди к≥пт¤ви. «
еп≥центра вибуху збираютьс¤ зразки грунту (вибух на грунт≥),
залишки штукатурки, бетону (вибух у прим≥щенн≥), детал≥ з≥ сл≥дами
оплавленн¤ (вибух в автомоб≥л≥) тощо. «разки упаковуютьс¤ в
герметичну тару (скл¤н≥ Їмкост≥, пол≥етиленов≥ м≥шки тощо).
ќбов'¤зково надаЇтьс¤ протокол огл¤ду м≥сц¤ под≥њ з
планом-схемою ≥ фотограф≥¤ми. ќсоба або орган, ¤к≥ призначають
експертизу, мають перев≥рити, чи Ї в цих матер≥алах в≥домост≥ про
пошкодженн¤ на предметах, що оточують м≥сце под≥њ; на¤вн≥сть чи
в≥дсутн≥сть воронки та њњ параметри: д≥аметр, глибина, матер≥ал,
на ¤кому утворилась воронка (грунт, асфальт, зал≥зобетон, деревина
тощо); руйнуванн¤ скла у в≥кнах (повне чи часткове) та в≥дстан≥
цих в≥кон в≥д м≥сц¤ вибуху; сл≥ди вибуху на предметах (на¤вн≥сть
к≥пт¤ви, характер та ≥нтенсивн≥сть њњ розпод≥лу тощо).
« потреби поповненн¤ вих≥дних даних дл¤ проведенн¤ експертизи
сл≥д провести повторний огл¤д м≥сц¤ под≥њ, допит та ≥нш≥ сл≥дч≥
д≥њ.
¬ибухов≥ речовини, ви¤влен≥ в невелик≥й мас≥, направл¤ютьс¤
повн≥стю, в ≥нших випадках - у зразках. ожний об'Їкт упаковуЇтьс¤
в окрему герметичну тару з дотриманн¤м вимог, що стосуютьс¤
транспортуванн¤ вибухових речовин.
якщо виникають утрудненн¤, сл≥д проконсультуватись з
експертом (спец≥ал≥стом).
≈кспертиза матер≥ал≥в ≥ речовин
87. ¬ експертиз≥ матер≥ал≥в ≥ речовин розр≥зн¤ють так≥
основн≥ п≥двиди:
експертиза волокон ≥ волокнистих матер≥ал≥в;
лакофарбових матер≥ал≥в ≥ покритт≥в;
нафтопродукт≥в та пально-мастильних матер≥ал≥в;
наркотичних засоб≥в, сильнод≥ючих речовин*;
_______________
* ƒосл≥дженн¤ рослин (њх частин) з метою встановленн¤
належност≥ до об'Їкт≥в, що м≥ст¤ть наркотичн≥ речовини, становить
компетенц≥ю б≥олог≥чноњ експертизи.
р≥дин, що м≥ст¤ть спирт;
метал≥в ≥ сплав≥в;
пол≥мер≥в, пластмас та скла.
«алежно в≥д на¤вност≥ обладнанн¤ ≥ спец≥ал≥ст≥в, в установах
можуть досл≥джуватись матер≥али ≥ речовини, ¤к≥ не згадуютьс¤ в
цьому перел≥ку.
ѕри виникненн≥ потреби в проведенн≥ таких досл≥джень сл≥д до
призначенн¤ експертизи з'¤сувати в≥дпов≥дн≥ можливост≥ т≥Їњ чи
≥ншоњ установи.
88. √оловними завданн¤ми, сп≥льними дл¤ вс≥х п≥двид≥в
експертиз матер≥ал≥в ≥ речовин, Ї:
ви¤вленн¤ на предметах обстановки м≥сц¤ под≥њ
(предметах-нос≥¤х) м≥крочастинок або м≥кросл≥д≥в певних матер≥ал≥в
≥ речовин (частинок фарби, сл≥д≥в пально-мастильних матер≥ал≥в,
сл≥д≥в метал≥зац≥њ, м≥кроволокон, частинок наркотичних засоб≥в
тощо);
визначенн¤ роду (виду) матер≥ал≥в ≥ речовин за
класиф≥кац≥¤ми, що ≥снують в науц≥, техн≥ц≥ та на виробництв≥ (за
х≥м≥чним складом, ф≥зичними властивост¤ми, призначенн¤м тощо);
встановленн¤ сп≥льноњ родовоњ (груповоњ) належност≥
матер≥ал≥в ≥ речовин;
встановленн¤ походженн¤ матер≥ал≥в ≥ речовин з певного
джерела**.
_______________
** ¬ир≥шенн¤ питанн¤ про походженн¤ матер≥ал≥в ≥ речовин з
певного джерела залежить в≥д р¤ду особливостей об'Їкта, а також
в≥д на¤вност≥ в конкретн≥й установ≥ потр≥бного обладнанн¤ та
спец≥ал≥ст≥в. “ому з приводу постановки цього питанн¤ доц≥льно
попередньо проконсультуватис¤ з кер≥вником експертноњ установи
(кер≥вником в≥дпов≥дного експертного п≥дрозд≥лу).
≈кспертиза волокон ≥ волокнистих матер≥ал≥в
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї на предмет≥-нос≥њ (зазначаЇтьс¤, на ¤кому саме) сторонн≥
волокна-накладенн¤ (м≥крочастинки волокон), ¤ка њх природа?
„и Ї на од¤з≥ (зазначаЇтьс¤ предмет од¤гу, кому в≥н належить)
волокна-накладенн¤ сп≥льноњ родовоњ (груповоњ) належност≥ з
волокнами, з ¤ких виготовлена тканина ≥ншого од¤гу (зазначаЇтьс¤
њњ назва, кому вона належить)?
„и знаходились в контакт≥ дан≥ предмети од¤гу (≥нш≥ об'Їкти
волокнистоњ природи)?
„и Ї клаптик тканини, знайдений на м≥сц≥ под≥њ, частиною
даного предмета од¤гу?
„и Ї в п≥дн≥гтьових зр≥зах даноњ особи м≥крочастини волокон
сп≥льноњ родовоњ (груповоњ) належност≥ з волокнами, з ¤ких
виготовлена тканина даного предмета од¤гу?
≈кспертиза лакофарбових матер≥ал≥в та покритт≥в
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї на предмет≥-нос≥њ (зазначаЇтьс¤, на ¤кому саме) сл≥ди
(нашаруванн¤, пл¤ми, бризки) або частинки лакофарбових матер≥ал≥в
(покритт≥в)?
„и Ї дана речовина фарбою, до ¤кого виду фарби вона належить?
„и поход¤ть дан≥ частинки в≥д стандартного лакофарбового
покритт¤, легкового (вантажного) автомоб≥л¤?
„и придатн≥ частинки фарби, знайден≥ на м≥сц≥ под≥њ
(предмет≥-нос≥њ), дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ за ними конкретноњ
пофарбованоњ поверхн≥?
„и мають надан≥ зразки лакофарбових речовин (частинок
покритт≥в) сп≥льну родову (групову) належн≥сть?
„и не становили ран≥ше окрем≥ частини лакофарбового покритт¤
одну пофарбовану поверхню?
яким способом пофарбовано даний предмет?
„и проводилось перефарбуванн¤ даного предмета?
≈кспертиза нафтопродукт≥в та пально-мастильних
матер≥ал≥в
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї на предмет≥-нос≥њ сл≥ди нафтопродукт≥в та
пально-мастильних матер≥ал≥в? якщо Ї, то ¤ких саме?
„и належать дан≥ речовини (р≥дини) до нафтопродукт≥в та
пально-мастильних матер≥ал≥в? якщо належать, то до ¤кого њх роду
(виду)?
„и мають дан≥ нафтопродукти та пально-мастильн≥ матер≥али
сп≥льну родову (групову) належн≥сть?
„и не поход¤ть дан≥ нафтопродукти та пально-мастильн≥
матер≥али з одн≥Їњ Їмкост≥?
≈кспертиза наркотичних засоб≥в та сильнод≥ючих речовин
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї на предмет≥-нос≥њ (зазначаЇтьс¤, на ¤кому саме) сл≥ди
наркотичних засоб≥в (сильнод≥ючих речовин)? якщо Ї, то ¤ких саме?
„и Ї даний зас≥б наркотичним (чи Ї дана речовина
сильнод≥ючою) ≥ ¤ким (¤кою) саме?
„и мають дан≥ наркотичн≥ засоби (сильнод≥юч≥ речовини)
сп≥льну родову (групову) приналежн≥сть?
≈кспертиза р≥дин, що м≥ст¤ть спирт
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї в дан≥й Їмкост≥ (скл¤нц≥, банц≥ тощо) або на поверхн≥
предмета (од¤гу, паперу) сл≥ди р≥дин, що м≥ст¤ть спирт?
„и належить дана р≥дина до м≥цних алкогольних напоњв? якщо
належить, то до ¤кого њх виду?
„и Ї дана р≥дина етиловим спиртом? якщо так, то г≥дрол≥зним
чи ректиф≥катом?
„и мають дан≥ зразки спиртових р≥дин сп≥льну родову (групову)
належн≥сть?
ѕромисловим чи саморобним способом виготовлена спиртова
р≥дина?
„и придатний даний пристр≥й дл¤ виготовленн¤ м≥цних спиртних
напоњв?
„и Ї дана маса брагою, придатною дл¤ виготовленн¤ самогону?
„и Ї р≥дина, знайдена на м≥сц≥ под≥њ, самогоном ≥ чи не Ї
вона частиною об'Їму р≥дини, ¤ка знаходилась у бутил≥, вилученому
у п≥дозрюваного?
„и в≥дпов≥даЇ за своњми характеристиками алкогольний нап≥й в
дан≥й пл¤шц≥ характеристикам напою, зазначеним на етикетц≥?
≈кспертиза метал≥в ≥ сплав≥в
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї на об'Їкт≥-нос≥њ (зазначаЇтьс¤, на ¤кому саме) сл≥ди або
м≥крочастинки металу (сплаву) ≥ ¤кого (¤ких) саме?
« ¤кого металу (сплаву) виготовлено даний об'Їкт?
„и мають дан≥ металев≥ об'Їкти (зазначаЇтьс¤, ¤к≥ саме)
сп≥льну родову (групову) належн≥сть за матер≥алом виготовленн¤?
яка марка металу (сплаву) виготовленого виробу?
„и складали ран≥ше одне ц≥ле дан≥ частини металевих предмет≥в
(шматки дроту, труб тощо)?
≈кспертиза пол≥мер≥в, пластмас та скла
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї на предмет≥-нос≥њ м≥крочастинки пол≥мер≥в, пластмас,
скла?
ƒо ¤кого роду (виду) належить даний пол≥мерний матер≥ал
(пластмаса, скло)?
« ¤кого виду пол≥мерного матер≥алу (пластмаси, скла)
виготовлено даний предмет?
„и мають дан≥ зразки пол≥мерних матер≥ал≥в (пластмаси, скла)
сп≥льну родову (групову) приналежн≥сть?
„и не складали ран≥ше одне ц≥ле дан≥ частини пластмаси (≥нших
матер≥ал≥в)?
89. ѕри п≥дготовц≥ об'Їкт≥в дл¤ досл≥дженн¤ сл≥д
дотримуватись таких правил.
89.1. якщо матер≥али ≥ речовини ви¤влен≥ у велик≥й к≥лькост≥,
на досл≥дженн¤ направл¤ютьс¤ њх зразки. ” випадках, коли вони
(матер≥али ≥ речовини) становл¤ть об'Їми р≥дин або сипк≥ маси,
зразки надаютьс¤ у вигл¤д≥ середн≥х проб.
ѕри в≥дбор≥ середньоњ проби р≥дини останню потр≥бно збовтати,
а пот≥м в≥длити не менше ¤к 1 л в окрему Їмк≥сть. —ередн¤ проба
сипких речовин (п≥ску, цементу та ≥н.) в≥дбираЇтьс¤ вињмками за
допомогою щупа з р≥зних за глибиною м≥сць кожноњ Їмкост≥
(три-п'¤ть вињмок загальною масою 1.5-2 кг). ѕри великих розм≥рах
сховища проби сл≥д в≥дбирати в м≥сц¤х, з ¤ких най≥мов≥рн≥ше
походить частина сипкоњ речовини, ¤ка досл≥джуЇтьс¤ (б≥л¤ дверей,
в≥кна, пролому тощо).
89.2. «разки ниток, мотузок, шпагат≥в надаютьс¤ загальною
довжиною не менше ¤к 3 м, в≥др≥зками з р≥зних м≥сць об'Їкт≥в.
«разок тканини повинен мати довжину 50-100 см. якщо тканина
маЇ малюнок, в≥н повинен повторюватись на зразку не менше трьох
раз≥в.
89.3. якщо досл≥джуютьс¤ нашаруванн¤ або пл¤ми на предметах,
експерту необх≥дно надати сам предмет. Ќашаруванн¤ ≥ пл¤ми
необх≥дно прикрити аркушем б≥лого паперу або тканиною, закр≥пленою
по кра¤х.
якщо вилучити предмет неможливо, надаютьс¤ вир≥зки з пл¤мами.
89.4. ѕредмети од¤гу та взутт¤, на ¤ких припускаЇтьс¤
на¤вн≥сть волокон (≥нших м≥крочастинок ≥ нашарувань), необх≥дно
загорнути кожний окремо в щ≥льний б≥лий пап≥р (заборон¤Їтьс¤
упаковувати њх в пол≥етиленов≥ м≥шки, оск≥льки пол≥етилен маЇ
електростатичн≥ властивост≥, п≥д впливом ¤ких локал≥зац≥¤
м≥крочастин на об'Їкт≥ може зазнати зм≥н).
89.5. –≥дини сл≥д наливати дл¤ транспортуванн¤ в чистий
скл¤ний товстост≥нний посуд ≥ закривати притертою скл¤ною пробкою.
ѕосуд, в ¤кому пересилаютьс¤ луги, закриваЇтьс¤ гумовою пробкою.
89.6. ѕредмети, ¤к≥ просочен≥ маслами, жирами ≥ мастильними
матер≥алами, а також предмети, ¤ким властив≥ специф≥чн≥ запахи,
пом≥щують в скл¤ний щ≥льно закритий посуд або в пол≥етиленов≥
м≥шки, що заклеюютьс¤.
89.7. Ќаркотичн≥ засоби саморобного виробництва, ¤к≥ мають
певну форму (брикет, грудка тощо), пом≥щують в окрем≥ упаковки,
щоб зберегти њх форму.
√рунтознавча експертиза
90. √оловними завданн¤ми грунтознавчоњ експертизи Ї:
ви¤вленн¤ на предметах-нос≥¤х м≥кронашарувань (часток)
грунтового походженн¤, визначенн¤ њх природи, а також встановленн¤
сп≥льноњ родовоњ (груповоњ) належност≥ з наданими зразками;
встановленн¤ походженн¤ грунту на предметах-нос≥¤х з певноњ
д≥л¤нки м≥сцевост≥ (≥ншого м≥сц¤ под≥њ);
встановленн¤ механ≥зму утворенн¤ грунтових нашарувань.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и Ї нашаруванн¤ грунту (об'Їкт≥в грунтово-м≥нерального
походженн¤) на предмет≥-нос≥њ (зазначаЇтьс¤, на ¤кому саме)?
„и мають пор≥внюван≥ об'Їкти (нашаруванн¤ на предмет≥-нос≥њ
та грунт з м≥сц¤ под≥њ) сп≥льну родову (групову) належн≥сть?
„и поход¤ть дан≥ об'Їкти (зазначаютьс¤, ¤к≥ саме) з певноњ
д≥л¤нки м≥сцевост≥ (≥ншого м≥сц¤ под≥њ)?
який механ≥зм утворенн¤ даних грунтових нашарувань?
як≥ ознаки, що вказують на особливост≥ м≥сц¤ њх походженн¤,
мають нашаруванн¤ на даному об'Їкт≥?
91. ѕри п≥дготовц≥ ≥ призначенн≥ грунтознавчоњ експертизи
сл≥д дотримуватись таких правил:
91.1. ѕри досл≥дженн¤х грунтових об'Їкт≥в з метою
встановленн¤ њх походженн¤ з певноњ д≥л¤нки м≥сцевост≥ ¤к
пор≥вн¤льн≥ матер≥али направл¤ютьс¤ зразки грунту з м≥сц¤, де за
припущенн¤м сл≥дчого (судд≥), знаходивс¤ предмет-нос≥й (м≥сце
ви¤вленн¤ трупа, сл≥д≥в взутт¤ тощо) та ≥нших м≥сць в межах
д≥л¤нки, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤. р≥м того, сл≥д надавати контрольн≥
зразки з сум≥жних д≥л¤нок, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д т≥Їњ, ¤ка
≥дентиф≥куЇтьс¤, наприклад, з сус≥днього пол¤, ¤ке зас≥¤но ≥ншою
культурою, з д≥л¤нки, ¤ка маЇ ≥нший характер рослинност≥, ≥нший
проф≥ль тощо.
¬≥дб≥р зразк≥в проводитьс¤ з урахуванн¤м особливостей
д≥л¤нки, ¤ка ≥дентиф≥куЇтьс¤.
якщо д≥л¤нка маЇ в≥дносно однор≥дну поверхню, то в≥дбираютьс¤
два-три зразки з поверхневого шару м≥сц¤ контакту предмета-нос≥¤ з
грунтом ≥ не менше двох контрольних зразк≥в з кожноњ сум≥жноњ
д≥л¤нки, ¤ка в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д т≥Їњ, що ≥дентиф≥куЇтьс¤, а при
в≥дсутност≥ таких в≥дм≥нностей - з чотирьох стор≥н в≥д м≥сц¤ под≥њ
на в≥дстан≥ 20, 50, 100 м.
якщо д≥л¤нка ¤вл¤Ї собою западину (¤р, канаву, ¤му та ≥н.),
зразки в≥дбираютьс¤ з дна ≥ р≥зних шар≥в ст≥н, в≥дкос≥в, а
контрольн≥ - з поверхн≥ грунту б≥л¤ западин та з сум≥жних д≥л¤нок
м≥сцевост≥.
«разки в≥дбираютьс¤ з поверхневого шару грунту на глибин≥ не
б≥льше 5 см масою 100-150 г ≥ упаковуютьс¤ в паперов≥ пакети.
¬с≥ зразки висушують на пов≥тр≥ ≥ пом≥щують у пакети.
« питань в≥дбору зразк≥в, ¤кщо Ї така необх≥дн≥сть, сл≥д
проконсультуватис¤ з експертом (спец≥ал≥стом) або запросити його
дл¤ участ≥ в ц≥й д≥њ.
91.2. ƒо постанови (ухвали) про призначенн¤ експертизи сл≥д
додати протокол огл¤ду м≥сц¤ под≥њ з планом-схемою. якщо огл¤д
предмет≥в-нос≥њв грунту оформлено окремим протоколом, в≥н також
додаЇтьс¤ до постанови (ухвали) про призначенн¤ експертизи.
¬ажливо, щоб у наданих експерту матер≥алах були позначен≥ м≥сц¤
в≥дбору зразк≥в грунту. р≥м того, сл≥д надати дов≥дку про
метеоумови за пер≥од в≥д под≥њ до часу в≥дбору зразк≥в. якщо в цей
пер≥од на м≥сц≥ под≥њ проводились роботи, ¤к≥ могли зм≥нити
характеристики грунту (перекопуванн¤, буд≥вельн≥, вантажн≥ та ≥нш≥
роботи, внасл≥док ¤ких на грунт≥ могли залишитись сторонн≥
дом≥шки), про це також сл≥д пов≥домити експерта.
ожний предмет, на ¤кому ви¤влен≥ нашаруванн¤ грунту,
упаковуЇтьс¤ окремо. ƒо упаковок маЇ прикр≥плюватись бирка ≥з
зазначенн¤м номера зразка ≥ м≥сц¤ його вилученн¤. ќстанн≥ дан≥
сл≥д узгоджувати з планом-схемою м≥сц¤ под≥њ.
Ѕ≥олог≥чна експертиза
92. Ѕ≥олог≥чна експертиза досл≥джуЇ об'Їкти рослинного та
тваринного походженн¤. Ќими найчаст≥ше бувають:
лист¤, стебла, кв≥ти, с≥но, солома, кора, деревина, кор≥нн¤,
плоди, нас≥нн¤, спори, пилок тощо;
пох≥дн≥ шк≥рних покров≥в тваринного походженн¤ (волосс¤,
п≥р'¤, луска тощо);
продукти переробки рослинних та тваринних орган≥зм≥в (корми
дл¤ тварин та птах≥в, борошно, шматки хутра та шк≥ри тощо);
продукти життЇд≥¤льност≥ рослинних ≥ тваринних орган≥зм≥в
(мед, камедь, екскременти та ≥н.).
93. √оловними завданн¤ми б≥олог≥чноњ експертизи Ї:
93.1. ¬становленн¤ належност≥ об'Їкт≥в тваринного та
рослинного походженн¤ (дал≥ - б≥олог≥чного походженн¤) до
конкретного б≥олог≥чного таксона (родини, роду, виду та ≥н.), а
також ви¤вленн¤ м≥крооб'Їкт≥в зазначеного походженн¤ в будь-¤к≥й
мас≥ або на предметах обстановки м≥сц¤ под≥њ (предметах-нос≥¤х).
93.2. ¬становленн¤ сп≥льноњ родовоњ (груповоњ) приналежност≥
дек≥лькох пор≥внюваних об'Їкт≥в.
93.3. ¬становленн¤ належност≥ об'Їкт≥в б≥олог≥чного
походженн¤ до одного ц≥лого.
93.4. ¬изначенн¤ б≥олог≥чних характеристик стану об'Їкта
(стад≥њ розвитку орган≥зму, причин та часу зм≥н його стану,
механ≥зму пошкодженн¤ та ≥н.).
93.5. ¬становленн¤ належност≥ об'Їкт≥в рослинного походженн¤
до наркотичних засоб≥в.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
яка природа даного об'Їкта? якщо в≥н б≥олог≥чного походженн¤,
то ¤ка його таксоном≥чна приналежн≥сть?
„и Ї на предмет≥-нос≥њ (зазначаЇтьс¤, ¤кому саме)
м≥крооб'Їкти (частки) б≥олог≥чного походженн¤? якщо Ї, то ¤ка њх
таксоном≥чна приналежн≥сть?
„и маЇ дана маса (наприклад, зерно в м≥шку, вилучене в ј.) та
зразки, вилучен≥ в конкретному м≥сц≥ (наприклад, зразки зерна з
певного сховища), сп≥льну родову (групову) приналежн≥сть?
„и Ї дан≥ об'Їкти частинами одного ц≥лого (наприклад, г≥лл¤
та стовбур, дв≥ частини листа рослини тощо)?
„и могли за певний строк статис¤ т≥ або ≥нш≥ зм≥ни в розвитку
рослинного (тваринного) об'Їкта (чи могла рослина за певний час
вирости до на¤вних розм≥р≥в, чи могла комаха за певний час дос¤гти
стад≥њ розвитку, в ¤к≥й вона була ви¤влена тощо)?
яка давн≥сть заселенн¤ трупа знайденими на ньому комахами
(личинками комах)?
„и Ї волосс¤, знайдене на предмет≥-нос≥њ (вказуЇтьс¤, на
¤кому), волосс¤м людини (тварини)? якщо так, то чи маЇ воно
сп≥льну родову (групову) приналежн≥сть з волосс¤м даноњ особи
(особини)?
який в≥к рослини, њњ частин?
„и належить дана рослина (подр≥бнен≥ частки рослини) до
таких, що м≥ст¤ть наркотичн≥ речовини? якщо так, то ¤ка њњ
таксоном≥чна приналежн≥сть?
„и складали ран≥ше дан≥ зразки наркотичних засоб≥в одну масу?
„и мають дан≥ зразки наркотичних засоб≥в сп≥льну родову
(групову) приналежн≥сть (за способом виготовленн¤, м≥сцем
вирощуванн¤ тощо)?
94. √отуючи матер≥али дл¤ досл≥дженн¤, сл≥д дотримуватись
таких основних правил:
94.1. якщо досл≥джуван≥ об'Їкти та об'Їкти дл¤ пор≥вн¤льного
досл≥дженн¤ мають велик≥ об'Їми або маси, то вони направл¤ютьс¤
експертов≥ у вигл¤д≥ зразк≥в.
94.1.1. «разки сипких мас (зерно, борошно тощо) в≥дбираютьс¤
у вигл¤д≥ середн≥х проб (див. п.89.1 розд≥лу "≈кспертиза
матер≥ал≥в та речовин").
94.1.2. ¬≥дбираючи зразки волосс¤ з волос¤ного покриву
тварин, сл≥д виривати (вич≥сувати) њх з р≥зних частин т≥ла (спини,
шињ, н≥г, бок≥в, черева ≥, зокрема, у зон≥ пошкодженоњ частини
т≥ла) по 50-100 волосин з кожного м≥сц¤.
94.1.3. якщо досл≥джуЇтьс¤ с≥но або солома, то њх зразки
повинн≥ мати масу в межах 0,5-1 кг. ¬≥д≥бран≥ зразки загортають у
пап≥р, не стискаючи та не згинаючи стебел.
94.1.4. ≈кскременти тварин та гн≥й висушують ≥ по 100-120 г
транспортують у закритих банках.
94.2. ѕри досл≥дженн≥ м≥крооб'Їкт≥в експертов≥ сл≥д надсилати
предмет-нос≥й.
ћ≥сц¤ на предметах-нос≥¤х, де знайден≥ пл¤ми або сл≥ди
б≥олог≥чного походженн¤, сл≥д закрити чистим папером, закр≥плюючи
його крањ на предмет≥. “ак само д≥ють, коли сл≥ди в процес≥
сл≥дчого огл¤ду не ви¤влен≥, але њх на¤вн≥сть у певному м≥сц≥
припускаЇтьс¤.
якщо предмет-нос≥й надати експертов≥ немаЇ змоги, йому сл≥д
надати можлив≥сть огл¤нути цей предмет чи провести його
досл≥дженн¤ за м≥сцем його знаходженн¤.
јвтотехн≥чна експертиза
95. √оловними завданн¤ми автотехн≥чноњ експертизи Ї:
95.1. ¬становленн¤ несправностей транспортного засобу (дал≥ -
“«), ¤к≥ загрожували безпец≥ руху, причин њх утворенн¤ та часу
виникненн¤ (до дорожньо-транспортноњ пригоди (дал≥ - ƒ“ѕ) чи
внасл≥док нењ або п≥сл¤ нењ), можливост≥ ви¤вленн¤ несправност≥
звичайно застосованими методами контролю за техн≥чним станом “«;
визначенн¤ ступен¤ та механ≥зму впливу несправност≥ на виникненн¤
та розвиток пригоди.
95.2. ¬становленн¤ механ≥зму пригоди та його елемент≥в:
швидкост≥ руху (при на¤вност≥ сл≥д≥в гальмуванн¤), гальмового та
зупинного шл¤х≥в, траЇктор≥њ руху, в≥ддал≥, пройденоњ “« за певн≥
пром≥жки часу, та ≥нших просторово-динам≥чних характеристик
пригоди.
95.3. ¬становленн¤ того, ¤к повинен був д≥¤ти вод≥й “« в
дан≥й дорожн≥й ситуац≥њ в≥дпов≥дно до техн≥чних вимог ѕравил
дорожнього руху (дал≥ - ѕƒ–) та чи мав в≥н з моменту
виникненн¤ небезпеки техн≥чну можлив≥сть запоб≥гти пригод≥*.
_______________
* ћомент виникненн¤ небезпеки дл¤ руху, ¤к правило, маЇ
встановлюватись сл≥дчим (судом) ≥ зазначатись у постанов≥ (ухвал≥)
про призначенн¤ експертизи. якщо у постанов≥ (ухвал≥) момент
виникненн¤ небезпеки не вказаний, то експерт, виход¤чи з анал≥зу
дорожньоњ обстановки, вправ≥ визначати його самост≥йно.
оли експерт вважаЇ, що небезпека дл¤ руху виникла не в той
момент, ¤кий зазначено в постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤
експертизи, в≥н маЇ вказати мотиви незгоди з позиц≥Їю сл≥дчого
(суду) ≥ дати два вар≥анти вир≥шенн¤ поставленого питанн¤.
ѕеред автотехн≥чною експертизою можуть бути поставлен≥ й ≥нш≥
завданн¤, вир≥шенн¤ ¤ких пов'¤зане з досл≥дженн¤м техн≥чного стану
“«, дорожньоњ обстановки ≥ д≥й учасник≥в дорожньоњ под≥њ.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
ƒо пункту 95.1
як≥ несправност≥, виход¤чи з вимог ѕƒ– до техн≥чного стану
“«, мала (мав) система (механ≥зм, вузол, агрегат) даного “«?
яке значенн¤ мала дана несправн≥сть у виникненн≥ ƒ“ѕ?
оли, до ƒ“ѕ чи у процес≥ њњ розвитку, виникли дан≥
несправност≥?
„и не маЇ “« ознак, ¤к≥ вказують на те, що на¤вн≥ пошкодженн¤
або несправност≥ не пов'¤зан≥ з ƒ“ѕ?
яка причина в≥дмови даного механ≥зму, системи (рульового
управл≥нн¤, гальмовоњ системи та ≥н.) “«?
„и Ї в≥дмова насл≥дком конструктивних недол≥к≥в системи
(механ≥зму) або порушенн¤ правил њњ (його) експлуатац≥њ?
„и мав вод≥й можлив≥сть ви¤вити несправн≥сть до в≥дмови
системи або механ≥зму?
„и мав вод≥й техн≥чну можлив≥сть запоб≥гти пригод≥ при
на¤вност≥ даноњ несправност≥?
ƒо пункту 95.2
якою була швидк≥сть “« при дан≥й довжин≥ сл≥д≥в гальмуванн¤
(¤кщо сл≥ди р≥зноњ довжини або перериваютьс¤, на це сл≥д вказати)?
яка максимально припустима швидк≥сть “« за умови даноњ
видимост≥ дороги (зазначаЇтьс¤ ¤кою була видим≥сть дороги)?
яка максимально припустима швидк≥сть “« на закругленн≥ дороги
даного рад≥усу?
яка найменша безпечна дистанц≥¤ м≥ж “« в умовах даноњ
дорожньоњ обстановки?
яка в≥дстань необх≥дна дл¤ безпечного обгону попутнього “« в
умовах даноњ дорожньоњ обстановки?
який гальмовий та (або) зупинний шл¤х “« за певноњ швидкост≥
його руху в умовах даноњ дорожньоњ обстановки?
ƒо пункту 95.3
як повинен був д≥¤ти вод≥й в дан≥й дорожн≥й обстановц≥,
виход¤чи з техн≥чних вимог ѕƒ– , з метою забезпеченн¤
безпеки руху?
„и мав вод≥й техн≥чну можлив≥сть запоб≥гти нањзду з моменту
виникненн¤ небезпеки дл¤ руху?
„и в≥дпов≥дали д≥њ вод≥¤ техн≥чним вимогам ѕƒ–?
ƒо пункт≥в 95.2 ≥ 95.3.
« ¤кою швидк≥стю рухавс¤ “«? якщо ц¤ швидк≥сть перевищувала
встановлен≥ обмеженн¤ (зазначаЇтьс¤, ¤к≥ саме), то чи мав вод≥й
техн≥чну можлив≥сть уникнути контакту з перешкодою (зазначаЇтьс¤,
¤кою саме), ¤кщо ц¤ швидк≥сть не перевищувала припустиму?
„и мав вод≥й техн≥чну можлив≥сть шл¤хом екстреного
гальмуванн¤ зупинити “« з моменту виникненн¤ небезпеки дл¤ руху
(вказуЇтьс¤ момент виникненн¤ небезпеки), не доњжджаючи до
потерп≥лого?
96. ” постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤ автотехн≥чноњ
експертизи повинн≥ бути зазначен≥ дан≥ про параметри ≥ стан
дорожньоњ обстановки ≥ д≥њ учасник≥в под≥њ, з ¤ких маЇ виходити
експерт при проведенн≥ досл≥джень (вих≥дн≥ дан≥).
ѕри призначенн≥ експертизи обставин ƒ“ѕ (пп.95.2-95.3)
необх≥дно, зокрема, вказувати: тип покритт¤ дороги (асфальт,
грунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиц¤ та ≥н.), ширину
проњзноњ частини, на¤вн≥сть ≥ величину ухил≥в, на¤вн≥сть дорожн≥х
знак≥в ≥ розм≥ток у район≥ ƒ“ѕ, техн≥чний стан “« та його
завантажен≥сть; видим≥сть ≥ огл¤дов≥сть дороги з м≥сц¤ вод≥¤, а в
умовах обмеженоњ видимост≥ - ще й видим≥сть перешкоди;
розташуванн¤ “« по ширин≥ дороги, швидк≥сть його руху*; момент
виникненн¤ небезпеки дл¤ руху; в≥дстань, ¤ку подолав п≥шох≥д з
моменту виникненн¤ небезпеки дл¤ руху до моменту нањзду, швидк≥сть
руху п≥шохода або час його руху з моменту виникненн¤ небезпеки до
моменту нањзду; чи застосовував вод≥й терм≥нове гальмуванн¤ ≥ ¤кщо
застосовував, то ¤ка довжина сл≥ду гальмуванн¤ до задн≥х кол≥с
автомоб≥л¤ (¤кщо сл≥ди розташован≥ на д≥л¤нках дороги з р≥зним
покритт¤м, наприклад, на проњзн≥й частин≥ ≥ узб≥чч≥, потр≥бно
зазначити довжину сл≥ду окремо на кожн≥й з д≥л¤нок); м≥сце нањзду
в≥дносно до сл≥д≥в гальмуванн¤ (¤ку в≥дстань пройшов “« в стан≥
гальмуванн¤ до нањзду чи п≥сл¤ нањзду на п≥шохода; ¤кою частиною
“« було збито п≥шохода або ¤кими частинами з≥ткнулись транспортн≥
засоби; ¤кщо “« п≥сл¤ залишенн¤ сл≥ду гальмуванн¤ до його
остаточноњ зупинки рухавс¤ накатом, то ¤ку в≥дстань в≥н пройшов у
цьому стан≥)?
_______________
* Ўвидк≥сть руху вказуЇтьс¤, ¤кщо немаЇ сл≥ду гальмуванн¤.
якщо ƒ“ѕ скоњв вод≥й мотоцикла, кр≥м того, зазначаЇтьс¤:
ручним та ножним гальмом чи одним з них (¤ким саме) гальмував
вод≥й; ¤кщо на мотоцикл≥ з кол¤скою був один пасажир, то де в≥н
знаходивс¤ (у кол¤сц≥ чи на задньому сид≥нн≥); ¤кщо мотоцикл без
кол¤ски рухавс¤ в перекинутому стан≥, залишаючи сл≥ди на дороз≥ -
то в≥дстань, на ¤ку в≥н перем≥стивс¤ в такому стан≥.
97. якщо призначаЇтьс¤ експертиза техн≥чного стану “«
(п.95.1), в постанов≥ (ухвал≥) достатньо викласти фабулу справи ≥
обставини, ¤к≥ стосуютьс¤ особливостей об'Їкта досл≥дженн¤, знанн¤
¤ких може мати значенн¤ дл¤ експерта, наприклад, чи експлуатувавс¤
“« п≥сл¤ под≥њ; в ¤кому стан≥ перебували детал≥ (вузли), сполучен≥
з детал¤ми (вузлами), що досл≥джуютьс¤, тощо.
98. якщо до моменту призначенн¤ експертизи сл≥дчому (суду) не
вдалос¤ усунути протир≥чч¤ у вих≥дних даних, що були в справ≥, в≥н
маЇ право зазначити в постанов≥ (ухвал≥) вар≥анти њх значень ≥
отримати висновки в≥дносно кожного з них.
99. —л≥дчий не маЇ права вимагати в≥д експерта, щоб той
самост≥йно вибирав з≥ справи вих≥дн≥ дан≥ дл¤ проведенн¤
експертизи. –азом з тим сл≥дчий може поставити перед експертом
питанн¤ про техн≥чну спроможн≥сть (неспроможн≥сть) тих чи ≥нших
даних, ¤к≥ Ї у справ≥.
100. –азом з постановою (ухвалою) про призначенн¤ експертизи
експертов≥ можуть надаватис¤ вс≥ матер≥али крим≥нальноњ справи.
якщо сл≥дчий (суд) не може направити експертов≥ всю
крим≥нальну справу, в≥н повинен надати: протокол огл¤ду м≥сц¤
под≥њ разом з≥ схемою та ≥ншими додатками; протокол огл¤ду “«;
протокол в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин под≥њ.
(
“ранспортно-трасолог≥чна експертиза
101. √оловним завданн¤м транспортно-трасолог≥чноњ експертизи
Ї:
≥дентиф≥кац≥¤ по сл≥дах, залишених “«, певного його
екземпл¤ра або встановленн¤ його типу, модел≥;
визначенн¤ взаЇмного розташуванн¤ “« п≥д час њх з≥ткненн¤;
визначенн¤ м≥сц¤ з≥ткненн¤ “« ≥ м≥сц¤ нањзду на перешкоду
(потерп≥лого), встановленн¤ механ≥зму утворенн¤ сл≥д≥в.
¬ир≥шенн¤ цих завдань зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом досл≥дженн¤ сл≥д≥в,
залишених ходовими та тими, що виступають, частинами “« на дороз≥
та елементах дорожньоњ обстановки. “ому призначати
транспортно-трасолог≥чну експертизу доц≥льно лише тод≥, коли Ї
можлив≥сть надати експертов≥ об'Їкти, ¤к≥ перебували в контакт≥,
або матер≥али справи, в ¤ких заф≥ксовано сл≥ди.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и залишен≥ певн≥ сл≥ди (вказуютьс¤, ¤к≥ саме ≥ на чому)
ходовими частинами (колесами, шинами, гусениц¤ми тощо) даного “«?*
_______________
* якщо сл≥доутворююча частина “« за конструкц≥Їю зн≥маЇтьс¤,
то експертом ≥дентиф≥куЇтьс¤ ц¤ частина, а не сам “«. ”мовив≥д про
те, що “«, на ¤кому Ї ≥дентиф≥кована частина, Ї тим об'Їктом, ¤кий
розшукуЇтьс¤, може бути зроблено особою, ¤ка оц≥нюЇ висновок
експерта, лише за умови, що ц¤ частина не зам≥н¤лась.
„и залишен≥ сл≥ди певними частинами даного “«, що виступають?
ƒо ¤кого типу (марки, модел≥) належить “«, ¤ким залишено дан≥
сл≥ди?
яким було взаЇмне розташуванн¤ транспортних засоб≥в п≥д час
њх з≥ткненн¤?
яким було взаЇмне розташуванн¤ “« ≥ перешкоди (потерп≥лого)
п≥д час нањзду на останню (останнього)?**
_______________
** ƒл¤ вир≥шенн¤ питань про взаЇмне розташуванн¤ “« ≥
потерп≥лого та про особу, ¤ка керувала “«, призначаЇтьс¤
комплексна судово-медична та транспортно-трасолог≥чна експертиза.
який з транспортних засоб≥в п≥д час њх з≥ткненн¤ сто¤в, а
¤кий рухавс¤?
Ќа ¤кому м≥сц≥ дороги сталос¤ з≥ткненн¤ транспортних засоб≥в
(нањзд на п≥шохода)?
який механ≥зм утворенн¤ сл≥д≥в (удар, ковзанн¤ тощо)?
” ¤кому напр¤мку в≥дносно сл≥досприймаючоњ поверхн≥ рухавс¤
“«?
’то з ос≥б, ¤к≥ перебували в “« п≥д час ƒ“ѕ (вказуютьс¤
пр≥звища, ≥м'¤ та по батьков≥ ос≥б), перебував за кермом?
102. ƒл¤ вир≥шенн¤ зазначених питань експертов≥ надаютьс¤
сам≥ сл≥доутворююч≥ об'Їкти (шини, детал≥, що виступають, тощо)
або експериментальн≥ зл≥пки цих об'Їкт≥в (експериментальн≥
в≥дбитки шин на папер≥); предмети, на ¤ких залишились сл≥ди
зазначених об'Їкт≥в, або зл≥пки (масштабн≥ фотозн≥мки) цих сл≥д≥в,
а також протоколи огл¤ду м≥сц¤ под≥њ з ус≥ма додатками до них.
якщо досл≥джуютьс¤ сл≥ди “« на од¤з≥ (взутт≥) потерп≥лого,
надаЇтьс¤ також акт судово-медичного досл≥дженн¤ пошкоджень на
його т≥л≥.
ѕожежно-техн≥чна експертиза
103. ќсновними завданн¤ми пожежно-техн≥чноњ експертизи Ї
встановленн¤ осередку пожеж≥, шл¤х≥в ≥ часу поширенн¤ гор≥нн¤,
причини виникненн¤ пожеж≥, визначенн¤ пожежонебезпечних
властивостей речовин ≥ матер≥ал≥в, а також в≥дпов≥дност≥
техн≥чного стану об'Їкта протипожежним нормам.
ѕеред пожежно-техн≥чною експертизою можуть ставитись ≥ ≥нш≥
завданн¤, пов'¤зан≥ з розсл≥дуванн¤м (судовим розгл¤дом) справ про
пожеж≥, ¤кщо дл¤ розв'¤занн¤ цих завдань необх≥дн≥ спец≥альн≥
знанн¤ в галуз≥ пожежноњ справи.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
ƒе знаходивс¤ осередок пожеж≥?
якими шл¤хами поширювавс¤ вогонь в≥д осередку пожеж≥?
який час тривала пожежа?
„им по¤снюЇтьс¤ найб≥льш ≥нтенсивне гор≥нн¤ в даному м≥сц≥
об'Їкта?
„и можливе запалюванн¤ даноњ речовини (матер≥алу) в≥д даного
джерела запалюванн¤?
„и можливе самозапалюванн¤ даних речовин (матер≥ал≥в) за
певних умов конкретного випадку?
яка температура самозайманн¤ даноњ речовини (матер≥алу)?
яка максимальна температура гор≥нн¤ даних матер≥ал≥в?
„и в≥дпов≥дав стан об'Їкта вимогам правил пожежноњ безпеки?
якщо не в≥дпов≥дав, то чи вплинуло недотриманн¤ цих правил на
виникненн¤ ≥ розвиток пожеж≥?
„и не Ї причиною виникненн¤ пожеж≥ авар≥йний стан електричноњ
мереж≥ (коротке замиканн¤, перевантаженн¤ тощо)?
ўо було первинним: пожежа чи вибух?
« ¤коњ причини не спрацював автоматичний протипожежний
пристр≥й?
„и належним чином використовувалась протипожежна техн≥ка п≥д
час гас≥нн¤ даноњ пожеж≥?
104. ≈кспертов≥ сл≥д надати протокол огл¤ду м≥сц¤ пожеж≥ з
ус≥ма додатками, протоколи в≥дтворенн¤ обстановки ≥ обставин
под≥њ, акт про пожежу та ≥нш≥ документи, складен≥ службами
пожежноњ охорони, а також речов≥ докази.
Ѕуд≥вельно-техн≥чна експертиза
105. √оловними завданн¤ми буд≥вельно-техн≥чноњ експертизи Ї:
105.1. ¬изначенн¤ вартост≥ р≥зного роду буд≥вель та споруд.
105.2. ¬становленн¤ факту в≥дпов≥дност≥ (нев≥дпов≥дност≥)
збудованоњ або реконструйованоњ буд≥вл≥ проекту ≥ вимогам
буд≥вельних норм ≥ правил (ЅЌ≥ѕ).
105.3. ¬изначенн¤ вартост≥ р≥зного роду буд≥вельних роб≥т
(спорудженн¤ буд≥вель, њх переобладнанн¤, ремонт, благоустр≥й
територ≥њ та ≥н.).
105.4. ¬становленн¤ в≥дпов≥дност≥ проектно-кошторисноњ
документац≥њ вимогам ЅЌ≥ѕ та ≥нших державних стандарт≥в з питань
буд≥вництва.
105.5. ¬становленн¤ правильност≥ складанн¤ державноњ
зв≥тност≥ про виконанн¤ буд≥вельних роб≥т.
105.6. –озробка вар≥ант≥в под≥лу будинк≥в ≥ надв≥рних
буд≥вель в≥дпов≥дно до ≥деальних часток кожного з≥ сп≥ввласник≥в з
п≥дготуванн¤м у необх≥дних випадках пропозиц≥й щодо переобладнанн¤
об'Їкт≥в, залишенн¤ њх частин у сп≥льн≥й власност≥, а також
визначенн¤м грошовоњ компенсац≥њ власнику, частка ¤кого в натур≥
п≥сл¤ под≥лу стала меншою за ≥деальну.
105.7. –озробка вар≥ант≥в пор¤дку користуванн¤ земельною
д≥л¤нкою, на ¤к≥й розташован≥ буд≥вл≥, що належать громад¤нам на
правах сп≥льноњ власност≥.
105.8. ¬изначенн¤ техн≥чного стану буд≥вель, споруд,
≥нженерного обладнанн¤ (в≥дсоток зношенн¤, придатн≥сть до
експлуатац≥њ, необх≥дн≥сть ремонту, на¤вн≥сть дефект≥в, причини,
¤к≥ њх викликали, та ≥н.).
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
яка д≥йсна (реальна) варт≥сть (зазначаЇтьс¤ об'Їкт) з
урахуванн¤м його ф≥зичного зношенн¤ на момент оц≥нки?
„и в≥дпов≥даЇ буд≥вл¤ (зазначаЇтьс¤ ¤ка, м≥сце њњ
знаходженн¤) проекту ≥ вимогам буд≥вельних норм ≥ правил (ЅЌ≥ѕ)?
якщо не в≥дпов≥даЇ, то ¤к≥ Ї в≥дступи в≥д вимог ЅЌ≥ѕ?
“≥ сам≥ питанн¤ щодо реконструйованоњ буд≥вл≥.
яка варт≥сть буд≥вельних роб≥т (переобладнанн¤ об'Їкта,
в≥дбудовний ремонт тощо)?
„и в≥дпов≥даЇ проектно-кошторисна документац≥¤ (зазначаЇтьс¤
характер роб≥т ≥ назва об'Їкта) вимогам ЅЌ≥ѕ та ≥нших державних
стандарт≥в з питань буд≥вництва?
„и були виконан≥ на об'Їкт≥ роботи, про ¤к≥ йдетьс¤ в зв≥тн≥й
документац≥њ (зазначаЇтьс¤, ¤к≥ саме роботи)?
¬ ¤кому обс¤з≥ виконан≥ буд≥вельн≥ роботи на даному об'Їкт≥
(вказуютьс¤ рекв≥зити об'Їкта) та ¤ка њх варт≥сть?
„и забезпечувала несуча спроможн≥сть даноњ конструкц≥њ
(вказуЇтьс¤ об'Їкт досл≥дженн¤) безпечну експлуатац≥ю буд≥вл≥?
„и можливий, ≥ в ¤ких вар≥антах, под≥л домоволод≥нн¤
(зазначити ¤кого саме) в натур≥ в≥дпов≥дно до ≥деальних часток
сп≥ввласник≥в? якщо такий под≥л неможливий, то ¤к≥ Ї вар≥анти
под≥лу в частках, близьких до ≥деальних, ≥ ¤кий розм≥р компенсац≥њ
сп≥ввласников≥, частка ¤кого п≥сл¤ под≥лу буде меншою за його
≥деальну частку?
як≥ можлив≥ вар≥анти пор¤дку користуванн¤ присадибною
територ≥Їю (вказуЇтьс¤ адреса) в≥дпов≥дно до ≥деальноњ частки
кожного з≥ сп≥ввласник≥в домоволод≥нн¤?
яка варт≥сть частин домоволод≥нн¤ п≥сл¤ под≥лу?
„и в≥дпов≥даЇ стан об'Їкта техн≥чним нормам, чи не перебуваЇ
в≥н в авар≥йному стан≥?
яка техн≥чна причина авар≥њ на даному об'Їкт≥ (зазначаЇтьс¤
характер авар≥њ, де ≥ коли вона в≥дбулась)?
106. ¬ ухвал≥ суду про призначенн¤ буд≥вельно-техн≥чноњ
експертизи необх≥дно коротко викласти суть вимог позивача ≥
заперечень в≥дпов≥дача. –азом з ухвалою суд повинен надати
документац≥ю, з ¤коњ експерт мав би змогу отримати вих≥дн≥ дан≥
дл¤ вир≥шенн¤ поставлених питань.
107. ƒл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про варт≥сть буд≥вель та споруд
експертов≥ надсилаЇтьс¤ коп≥¤ техн≥чного паспорта Ѕ“≤ (бюро
техн≥чноњ ≥нвентаризац≥њ), а також коп≥њ документ≥в або дан≥ з
них, ¤кими сторони п≥дтверджують своњ позовн≥ вимоги або
заперечують њх.
108. ƒл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про под≥л домоволод≥нн¤ сл≥д
пов≥домл¤ти пропозиц≥њ стор≥н щодо такого под≥лу, ¤кщо суд уважаЇ
за необх≥дне врахувати њх при п≥дготовц≥ вар≥ант≥в под≥лу.
109. якщо поставлено питанн¤ про в≥дпов≥дн≥сть збудованоњ або
реконструйованоњ буд≥вл≥ проекту ≥ вимогам ЅЌ≥ѕ, експертов≥
надаютьс¤ проект буд≥вництва об'Їкта та його кошторис, а також акт
ком≥с≥њ про його прийн¤тт¤ до експлуатац≥њ.
Ѕухгалтерська експертиза
110. √оловними завданн¤ми бухгалтерськоњ експертизи Ї
встановленн¤:
110.1. ƒокументальноњ обгрунтованост≥ нестач≥ або надлишк≥в
товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ грошових кошт≥в, пер≥оду ≥ м≥сц¤
њх утворенн¤, а також розм≥ру завданоњ матер≥альноњ шкоди.
110.2. ѕравильност≥ документального оформленн¤ операц≥й з
прийманн¤, збер≥ганн¤, реал≥зац≥њ товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥
руху грошових кошт≥в.
110.3. ¬≥дпов≥дност≥ в≥дображенн¤ в бухгалтерському обл≥ку
ф≥нансово-господарських операц≥й вимогам чинних нормативних акт≥в
з бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥.
110.4. ола ос≥б, на ¤ких покладено обов'¤зок забезпечити
дотриманн¤ вимог нормативно-правових акт≥в з бухгалтерського
обл≥ку ≥ контролю.
110.5. ƒокументальноњ обгрунтованост≥ списанн¤ сировини,
матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ ≥ товар≥в.
110.6. ѕравильност≥ визначенн¤ оподаткованого прибутку
(доходу) п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥ та вирахуванн¤ розм≥р≥в
податк≥в.
110.7. ƒокументальноњ обгрунтованост≥ вимог позивача ≥
заперечень в≥дпов≥дача в частин≥, ¤ка стосуЇтьс¤ ц≥ни позову
(зустр≥чного позову).
110.8. Ќедол≥к≥в в орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку
контролю, ¤к≥ спри¤ли або могли спри¤ти завданню матер≥альноњ
шкоди або перешкоджали њњ своЇчасному ви¤вленню.
ѕеред експертом-бухгалтером можуть бути поставлен≥ ≥ ≥нш≥
завданн¤, виконанн¤ ¤ких пов'¤зано з перев≥ркою додержанн¤ пор¤дку
веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥, складанн¤ баланс≥в,
запис≥в в обл≥кових реЇстрах бухгалтерського обл≥ку тощо.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
„и п≥дтверджуЇтьс¤ документально вказана в акт≥
≥нвентаризац≥њ в≥д (зазначаютьс¤ рекв≥зити акта) нестача
(надлишки) товарно-матер≥альних ц≥нностей (товар≥в, тари) на суму
(зазначаЇтьс¤ сума) на даному п≥дприЇмств≥ (установ≥, орган≥зац≥њ)
за пер≥од (зазначити)?
¬ ¤кий пер≥од утворилась нестача, ¤ку встановлено актом
≥нвентаризац≥њ в≥д (зазначити дату) у сум≥ (зазначити суму), ≥ хто
в≥дпов≥дав за збереженн¤ товарно-матер≥альних ц≥нностей (грошових
кошт≥в) у цей пер≥од?
¬ ¤к≥й сум≥ обчислюЇтьс¤ розм≥р матер≥альноњ шкоди, завданоњ
(зазначаЇтьс¤ кому) у зв'¤зку з нестачею, ¤ку встановлено
≥нвентаризац≥Їю (акт ≥нвентаризац≥йноњ ком≥с≥њ в≥д (зазначити
дату)?
„и п≥дтверджуютьс¤ документально висновки рев≥з≥њ
(зазначаютьс¤ рекв≥зити акта рев≥з≥њ) в частин≥, що стосуЇтьс¤
завищенн¤ обс¤гу ≥ вартост≥ виконаних роб≥т?
„и п≥дтверджуЇтьс¤ документально зазначене в акт≥ податковоњ
адм≥н≥страц≥њ (вказуютьс¤ рекв≥зити акта) заниженн¤ прибутку
виробничо-комерц≥йною ф≥рмою (назва ф≥рми) за пер≥од
(зазначаЇтьс¤, за ¤кий)? якщо п≥дтверджуЇтьс¤, то чи правильно
вирахувана сума додаткових податк≥в, ¤к≥ ф≥рма маЇ внести до
бюджету?
„и п≥дтверджуЇтьс¤ документально вказаний в позовн≥й за¤в≥ ј.
розм≥р завданоњ йому шкоди у зв'¤зку з невиконанн¤м в≥дпов≥дачем
Ѕ. умов договору (зазначаЇтьс¤, ¤кого)?
як≥ порушенн¤ вимог нормативних акт≥в, що регламентують
веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ контролю, спри¤ли завданню
матер≥альноњ шкоди (виникненню нестач≥, необгрунтованому
нарахуванню ≥ виплат≥ зароб≥тноњ плати, прем≥й), ≥ хто
зобов'¤заний був забезпечити додержанн¤ цих вимог?
„и обгрунтовано сплачена зароб≥тна плата (зазначаЇтьс¤, кому
≥ за ¤кий пер≥од) за дану роботу? якщо необгрунтовано, то в ¤к≥й
сум≥?
„и не завищена в документах фактична на¤вн≥сть (зазначити
найменуванн¤ товару) на суму (зазначити суму) за ≥нвентаризац≥йним
описом в≥д (зазначити дату) над њх максимально можливим залишком в
(зазначити п≥дприЇмство) за станом на (зазначити дату)?
111. –азом з постановою (ухвалою) про призначенн¤ експертизи
експертов≥ сл≥д надати документи бухгалтерського обл≥ку, ¤к≥
м≥ст¤ть в≥домост≥ - вих≥дн≥ дан≥ дл¤ вир≥шенн¤ поставлених питань.
“акими документами можуть бути: прибутков≥ та видатков≥ накладн≥,
ордери, зв≥ти матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, картки складського
обл≥ку, касов≥ книжки, матер≥али ≥нвентаризац≥њ, акти рев≥з≥й,
табел≥, нар¤ди, акти прийманн¤ виконаних роб≥т, трудов≥ договори,
розрахунков≥ плат≥жн≥ в≥домост≥, виписки банку, плат≥жн≥ дорученн¤
≥ вимоги, договори про матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть,
накопичувальн≥ (оборотн≥) в≥домост≥, журнали-ордери, мемор≥альн≥
ордери за балансовими рахунками, головн≥ книги, баланси та ≥нш≥
первинн≥ та зведен≥ документи бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥.
якщо веденн¤ бухгалтерського обл≥ку механ≥зовано, експертов≥
надаютьс¤ документи на машинних нос≥¤х (роздруки рег≥стр≥в
бухгалтерського обл≥ку).
якщо експертиза призначаЇтьс¤ з метою перев≥рки висновк≥в
документальноњ рев≥з≥њ, в постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤
експертизи сл≥д зазначити, ¤к≥ саме висновки ≥ з ¤ких причин
викликають сумн≥в (суперечать ≥ншим з≥браним у справ≥ доказам,
оспорюютьс¤ за≥нтересованими особами, непереконливо обгрунтован≥
рев≥зорами та ≥н.).
якщо сл≥дчий або суд зазнають труднощ≥в у визначенн≥
документ≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ наданн¤ експертного висновку, њм
сл≥д звернутис¤ за консультац≥Їю до спец≥ал≥ста.
ƒокументи мають бути систематизованими (за еп≥зодами д≥¤нн¤,
пер≥одами тощо), п≥дшитими, прошнурованими та пронумерованими.
“оварознавча експертиза
112. ƒо числа об'Їкт≥в товарознавчоњ експертизи, ¤ка
провадитьс¤ в експертних установах, належать: буд≥вельн≥, меблев≥,
ювел≥рн≥, косметичн≥, галантерейн≥, канцел¤рськ≥ товари, од¤г,
взутт¤, побутова техн≥ка, фото-, рад≥о- та в≥деоапаратура ≥
матер≥али, обчислювальна техн≥ка. ќб'Їктами експертизи цього виду
можуть бути й ≥нш≥ товари, ¤кщо в експертн≥й установ≥ Ї фах≥вц≥
в≥дпов≥дноњ спец≥ал≥зац≥њ.
–≥зновидом товарознавчоњ експертизи Ї
автомоб≥льно-товарознавча експертиза (автотоварознавча
експертиза), об'Їктами ¤коњ Ї автотранспортн≥ засоби ≥ њх
комплектуюч≥.
113. √оловними завданн¤ми товарознавчоњ експертизи Ї:
113.1. ¬изначенн¤ належност≥ товар≥в (надал≥ - товарна
продукц≥¤) до класиф≥кац≥йних категор≥й, ¤к≥ прийн¤т≥ у
виробничо-торговельн≥й сфер≥ (вид, сорт, артикул, марка, модель,
розм≥р, комплектн≥сть тощо).
113.2. ¬изначенн¤ ¤к≥сних зм≥н товарноњ продукц≥њ.
113.3. ¬изначенн¤ причин ¤к≥сних зм≥н товарноњ продукц≥њ
(мають виробничий характер, виникли при транспортуванн≥,
збер≥ганн≥, у процес≥ експлуатац≥њ).
113.4. ¬становленн¤ способу виробництва товарноњ продукц≥њ:
промисловий чи саморобний, п≥дприЇмства-виробника,
крањни-виробника.
113.5. ¬изначенн¤ вартост≥ товарноњ продукц≥њ, в т.ч. з
урахуванн¤м частковоњ втрати њњ товарних ¤костей у зв'¤зку з
експлуатац≥йним зношенн¤м ≥ пошкодженн¤ми в≥д впливу зовн≥шн≥х
фактор≥в.
113.6. ¬изначенн¤ в≥дпов≥дност≥ упакуванн¤ ≥ транспортуванн¤,
умов ≥ терм≥н≥в збер≥ганн¤ товарноњ продукц≥њ до вимог чинних
правил.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
« ¤кого виду тканини виготовлений даний вир≥б?
як≥ товарн≥ характеристики уривка тканини, знайденого на
м≥сц≥ под≥њ?
„и складали комплект спортивн≥ брюки з трупа ј. та куртка,
знайдена у дом≥ п≥дозрюваного .?
„и в≥дпов≥даЇ маркуванн¤ виробу його характеристикам за
державним стандартом (ƒ—“”)?
„и в≥дпов≥даЇ сп≥вв≥дношенн¤ компонент≥в матер≥алу даноњ
тканини вимогам ƒ—“”?
„и маЇ даний вир≥б виробнич≥ дефекти? якщо так, то ¤к≥ саме?
як≥ фактори спричинили пошкодженн¤ (зазначаЇтьс¤ характер
пошкоджень) даного виробу?
„и в≥дпов≥даЇ даний вир≥б вимогам ƒ—“”? якщо не в≥дпов≥даЇ,
то чи придатний в≥н дл¤ реал≥зац≥њ ≥ за ¤ких умов?
„и правильно визначена сортн≥сть виробу? якщо неправильно, то
до вироб≥в ¤кого сорту його сл≥д в≥днести?
яка варт≥сть даного виробу за ц≥нами, ¤к≥ були на момент його
придбанн¤ (зазначаЇтьс¤ час придбанн¤)?
яка д≥йсна (реальна) варт≥сть даного виробу з урахуванн¤м
його зношенн¤?
яка д≥йсна (реальна) варт≥сть домашнього майна, зазначеного в
позовн≥й за¤в≥, з урахуванн¤м його зношенн¤?
який д≥йсний (реальний) розм≥р шкоди, запод≥¤ноњ майну ј.
пожежею?
яким способом - саморобним чи промисловим, виготовлено даний
вир≥б?
¬≥тчизн¤ного чи заруб≥жного виробництва даний вир≥б? якщо
заруб≥жного, то в ¤к≥й крањн≥ його вироблено?
„и забезпечували умови складських прим≥щень на дан≥й баз≥
збереженн¤ товарноњ продукц≥њ?
„и забезпечували дан≥ тара ≥ прийоми упакуванн¤ товарноњ
продукц≥њ њњ збер≥ганн¤?
114. ¬ постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤ експертизи сл≥д
зазначити суть позовних вимог або обставини крим≥нальноњ справи, у
¤к≥й призначено експертизу.
–азом з постановою (ухвалою) про призначенн¤ експертизи
експерту надаЇтьс¤ об'Їкт досл≥дженн¤. √ром≥здк≥ предмети
досл≥джуютьс¤ за м≥сцезнаходженн¤м. якщо ц≥ об'Їкти знаход¤тьс¤ за
м≥сцем проживанн¤ громад¤н, то особа або орган, ¤к≥ призначили
експертизу, зобов'¤зан≥ забезпечити експертов≥ можлив≥сть њх
огл¤ду. ” цив≥льних справах експертний огл¤д об'Їкт≥в досл≥дженн¤
маЇ провадитись у присутност≥ зац≥кавлених ос≥б.
якщо перед експертом поставлено питанн¤ про варт≥сть майна,
особа або орган, ¤к≥ призначили експертизу, мають зазначити - за
станом на ¤кий час належить вир≥шувати поставлене питанн¤.
Ќа експертизу може бути поставлене питанн¤ про варт≥сть
в≥дсутнього майна. ¬ цих випадках особа або орган, ¤к≥ призначили
експертизу, повинн≥ зазначити, на п≥дстав≥ ¤ких матер≥ал≥в справи,
що м≥ст¤ть в≥домост≥ про в≥дсутн≥ об'Їкти, повинна провадитись
експертиза (рахунки, товарно-транспортн≥ накладн≥, описи у
позовних за¤вах, протоколах допиту потерп≥лих та ≥н.), ≥ надати
експертов≥ ц≥ матер≥али (њхн≥ коп≥њ) або привести ц≥ в≥домост≥ у
постанов≥ (ухвал≥) про призначенн¤ експертизи.
115. ќб'Їкти досл≥дженн¤ направл¤ютьс¤ експертов≥ в упаковц≥,
¤ка забезпечуЇ њх збер≥ганн¤.
јвтотоварознавча експертиза
116. ƒо числа основних завдань автотоварознавчоњ експертизи
належать визначенн¤ залишковоњ вартост≥ транспортних засоб≥в
(дал≥ - “«), њхн≥х деталей, вузл≥в та агрегат≥в, а також розм≥ру
матер≥альноњ шкоди, завданоњ власнику або волод≥льцю “« внасл≥док
пошкодженн¤ останнього.
ѕеред автотоварознавчою експертизою можуть ставитись також
питанн¤ про складов≥ основного завданн¤ або спор≥днен≥ з ним, ¤кщо
так≥ питанн¤ мають значенн¤ дл¤ цив≥льно-правових ≥
адм≥н≥стративно-правових в≥дносин, пов'¤заних з придбанн¤м ≥
експлуатац≥Їю автотранспортних засоб≥в.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
яка залишкова варт≥сть автомоб≥л¤ (зазначаЇтьс¤ його марка ≥
державний реЇстрац≥йний номер), пошкодженого внасл≥док ƒ“ѕ (≥ншоњ
под≥њ)?
яку грошову суму становить матер≥альна шкода, завдана
волод≥льцев≥ автомоб≥л¤ (зазначаЇтьс¤ пр≥звище, ≥м'¤ та по
батьков≥ волод≥льц¤, марка автомоб≥л¤, його державний
реЇстрац≥йний номер) внасл≥док... (зазначаЇтьс¤ под≥¤, що призвела
до матер≥альноњ шкоди)?
яка первинна (д≥йсна) варт≥сть автомоб≥л¤ (зазначаЇтьс¤
марка, р≥к виготовленн¤)?*
„и укомплектовано “« в≥дпов≥дно до нормативно-техн≥чноњ
документац≥њ п≥дприЇмств-виробник≥в? якщо н≥, то в чому саме
пол¤гаЇ недокомплект?
¬ ¤кому роц≥ виготовлено даний “« (агрегат, вузол, деталь)?
ƒо ¤кого типу належить даний двигун, ¤к≥ його основн≥
характеристики?**
_______________
* “акого роду питанн¤ можуть стосуватись окремих деталей,
вузл≥в та агрегат≥в “«.
** “акого ж роду питанн¤ можуть стосуватись кузова, шас≥
тощо.
„и придатний “« (його детал≥, вузли, агрегати) до подальшоњ
експлуатац≥њ?
„и п≥ддававс¤ “« (його детал≥, вузли, агрегати)
ремонтно-в≥дновлювальним роботам? якщо так, то ¤ким саме? яка
¤к≥сть виконаних роб≥т?
„и можливо провести ремонтно-в≥дновлювальн≥ роботи
пошкодженого “« (його деталей, вузл≥в, агрегат≥в)? якщо можливо,
то ¤кий об'Їм, характер ≥ варт≥сть цих роб≥т?
„и зам≥нювались у “« окрем≥ його детал≥, вузли, агрегати?
якщо зам≥нювались, то ¤к≥ саме?
яким Ї експлуатац≥йне зношенн¤ “« (його деталей, вузл≥в,
агрегат≥в)?
який процентний показник залишковоњ вартост≥ “« (деталей,
вузл≥в, агрегат≥в)?
117. Ќа досл≥дженн¤ експертов≥ надаютьс¤ “« та документац≥¤,
що стосуЇтьс¤ його реЇстрац≥њ, матер≥али розсл≥дуванн¤ под≥њ, що
призвела до матер≥альноњ шкоди, а також документи, в ¤ких
заф≥ксован≥ ≥нш≥ вих≥дн≥ дан≥, необх≥дн≥ дл¤ вир≥шенн¤
поставленого питанн¤.
≈кспертиза комп'ютерноњ техн≥ки ≥ програмних продукт≥в
118. ќсновними завданн¤ми експертизи комп'ютерноњ техн≥ки ≥
програмних продукт≥в Ї:
встановленн¤ техн≥чного стану комп'ютерноњ техн≥ки;
ви¤вленн¤ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ на комп'ютерних нос≥¤х, та
визначенн¤ њњ ц≥льового призначенн¤;
встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ програмних продукт≥в певним
параметрам;
встановленн¤ авторства програмного продукту;
визначенн¤ вартост≥ програмного продукту;
визначенн¤ вартост≥ комп'ютерноњ техн≥ки.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
як≥ техн≥чн≥ несправност≥ маЇ даний комп'ютер або його окрем≥
блоки та пристроњ ≥ ¤к ц≥ несправност≥ впливають на роботу
комп'ютера (блока, пристрою)?
„и м≥ститьс¤ на даному нос≥њ ¤кась ≥нформац≥¤, ≥ ¤кщо так, то
¤ке њњ ц≥льове призначенн¤?
„и Ї на нос≥њ ≥нформац≥¤, що була знищена, ≥ чи можна њњ
в≥дновити?
„и можна за допомогою даного програмного продукту реал≥зувати
функц≥њ, передбачен≥ техн≥чним завданн¤м на його розробку?
„и можливе вир≥шенн¤ певного завданн¤ за допомогою даного
програмного продукту?
„и в≥дпов≥даЇ стиль програмуванн¤ досл≥джуваного програмного
продукту стилю програмуванн¤ певноњ особи?
„и в≥дпов≥дають прийоми ≥ засоби програмуванн¤, що
використовувалис¤ при створенн≥ досл≥джуваного програмного
продукту, прийомам ≥ засобам, ¤к≥ властив≥ даному програм≥сту?
яка варт≥сть програмного забезпеченн¤ (на час його придбанн¤,
вилученн¤, проведенн¤ експертизи)?
яка варт≥сть окремих модул≥в, що вход¤ть до складу
програмного продукту?
яка варт≥сть комп'ютерноњ техн≥ки (окремих комплектуючих) на
час придбанн¤ (вилученн¤, проведенн¤ експертизи)?
119. ƒл¤ досл≥дженн¤ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ на комп'ютерних
нос≥¤х, експертов≥ надаЇтьс¤ сам комп'ютерний нос≥й, а також
комп'ютерний комплекс, до складу ¤кого входить досл≥джуваний
нос≥й. ¬ де¤ких випадках можна обмежитис¤ наданн¤м т≥льки
комп'ютерного нос≥¤. ѕро можлив≥сть проведенн¤ такого досл≥дженн¤
сл≥д попередньо проконсультуватись з експертом (спец≥ал≥стом).
120. ƒл¤ встановленн¤ в≥дпов≥дност≥ програмних продукт≥в
певним параметрам, а також вартост≥ програмного продукту
експертов≥ надаЇтьс¤ нос≥й з коп≥Їю досл≥джуваного програмного
продукту ≥ еталонна (дистрибутивна) коп≥¤ програмного продукту. ”
раз≥ в≥дсутност≥ дистрибутивноњ коп≥њ програмного продукту не сл≥д
в≥дмовл¤тис¤ в≥д призначенн¤ експертизи, оск≥льки в окремих
випадках њњ можна провести за на¤вност≥ коп≥њ програмного
продукту.
121. ƒл¤ досл≥дженн¤ техн≥чного стану ≥ визначенн¤ вартост≥
комп'ютерноњ техн≥ки експертов≥ надаЇтьс¤ сама комп'ютерна
техн≥ка, а також техн≥чна документац≥¤ до нењ.
¬илученн¤ блок≥в комп'ютерноњ техн≥ки сл≥д доручати
експертов≥ (спец≥ал≥стов≥).
122. ƒл¤ встановленн¤ авторства досл≥джуваного програмного
продукту експертов≥ надаютьс¤ сам≥ програми у вигл¤д≥ вих≥дних
текст≥в, б≥бл≥отечних та виконуваних модул≥в, а також програми
(вих≥дн≥ тексти, б≥бл≥отечн≥ та виконуван≥ модул≥), що створен≥
особою, щодо ¤коњ перев≥р¤Їтьс¤ верс≥¤, чи вона Ї автором
досл≥джуваного продукту.
123. ўоб визначити, ¤к≥ саме об'Їкти сл≥д надавати експертов≥
в кожному конкретному випадку, доц≥льно отримати консультац≥ю
експерта (спец≥ал≥ста) в галуз≥ комп'ютерноњ техн≥ки.
ѕсихолог≥чна експертиза
124. ѕсихолог≥чна експертиза встановлюЇ т≥ особливост≥
псих≥чноњ д≥¤льност≥ та так≥ њх про¤ви у повед≥нц≥ особи, ¤к≥
мають юридичне значенн¤ та викликають певн≥ правов≥ насл≥дки.
125. ѕсихолог≥чна експертиза призначаЇтьс¤ на стад≥њ
попереднього та судового сл≥дства у карних та цив≥льних справах.
ќб'Їктом експертизи Ї псих≥чно здоров≥ особи, ¤к≥ визнан≥
судово-псих≥атричною експертизою осудними (п≥дозрюван≥,
обвинувачен≥, св≥дки, потерп≥л≥, позивач≥, в≥дпов≥дач≥: малол≥тн≥;
неповнол≥тн≥; дорослого та похилого в≥ку).
126. ѕсихолог≥чна експертиза також може бути часткою
комплексного експертного досл≥дженн¤, ¤кщо у сл≥дства чи суду
виникають питанн¤, вир≥шенн¤ ¤ких потребуЇ синтезуванн¤
спец≥альних знань з р≥зних галузей науки (психолого-псих≥атрична
експертиза, психолого-медико-псих≥атрична, медико-психолог≥чна та
психолого-автотехн≥чна експертиза). ƒо цього перел≥ку належать
також психолого-почеркознавча експертиза та психолого-л≥нгв≥стична
експертиза, що знаход¤тьс¤ нараз≥ у стад≥њ науковоњ розробки.
127. √оловним завданн¤м психолог≥чноњ експертизи Ї визначенн¤
у п≥декспертноњ особи:
≥ндив≥дуально-психолог≥чних особливостей, рис характеру;
пров≥дних ¤костей особистост≥;
мотивотв≥рних чинник≥в псих≥чного житт¤ ≥ повед≥нки;
емоц≥йних реакц≥й та стан≥в;
законом≥рностей переб≥гу псих≥чних процес≥в, р≥вн¤ њхнього
розвитку та ≥ндив≥дуальних њњ властивостей.
ќр≥Їнтовний перел≥к вир≥шуваних питань
як≥ ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ маЇ п≥декспертна
особа, що зумовили характер њњ протиправних д≥й або злочину чи
злочинноњ д≥¤льност≥ (зазначаютьс¤ т≥, ¤к≥ мають значенн¤ дл¤ суду
чи сл≥дства: п≥двищена агресивн≥сть, п≥дкорен≥сть, жорсток≥сть,
нер≥шуч≥сть, етичн≥ ор≥Їнтац≥њ, соц≥альн≥ установки, мотивац≥йна
сфера тощо)?
як≥ психолог≥чн≥ особист≥ ¤кост≥ та пров≥дн≥ мотивац≥йн≥
чинники повед≥нки маЇ п≥декспертна особа? ” ¤кому зв'¤зку вони
знаход¤тьс¤ з обставинами, що досл≥джуютьс¤ у справ≥?
„и могли ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ п≥декспертноњ
особи суттЇво вплинути на њњ повед≥нку п≥д час скоЇнн¤ нею
протиправних д≥й (або злочину)?
який ≥ндив≥дуально-рольовий статус маЇ п≥декспертний у
злочинн≥й груп≥ (л≥дер, п≥двладний, ведений тощо) ≥ чи це
зумовлено його ≥ндив≥дуально-психолог≥чними властивост¤ми та
особливост¤ми соц≥ально-психолог≥чноњ структури злочинноњ групи
(злочинного угрупованн¤)?
як≥ особливост≥ мають психолог≥чн≥ чинники
сексуально-насильницькоњ повед≥нки п≥декспертного (у справах про
статев≥ злочини)?
„и маЇ п≥декспертна особа ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥
особливост≥, що суттЇво вплинули на характер њњ показань у справ≥?
яким чином с≥мейна ситуац≥¤, ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥
особливост≥ батьк≥в (зазначити, ¤кщо треба, особливост≥ одного з
них чи обох), мотивац≥йн≥ чинники вплинули на емоц≥йний стан,
псих≥чний розвиток та в≥дчутт¤ благополучч¤ дитини - виховна
повед≥нка зд≥йснюваного ними виховного процесу?
„и маЇ оц≥нка с≥мейноњ ситуац≥њ дитиною залежн≥сть в≥д впливу
з боку батьк≥в та ≥нших дорослих?
„и маЇ п≥декспертна особа зм≥ни в емоц≥йному стан≥,
≥ндив≥дуально-психолог≥чних про¤вах, ¤к≥ перешкоджають активному
соц≥альному функц≥онуванню њњ ¤к особистост≥ ≥ виникли внасл≥док
впливу певних обставин (зазначити обставини: безп≥дставне
обвинуваченн¤, незаконне позбавленн¤ вол≥, наклеп, образа,
запод≥¤нн¤ шкоди њњ громадським ≥нтересам тощо)?
„и спроможна п≥декспертна особа, з урахуванн¤м њњ в≥кових
особливостей, емоц≥йного стану, ≥ндив≥дуально-психолог≥чних
властивостей, р≥вн¤ розумового розвитку та умов м≥кросоц≥ального
середовища (залежн≥сть, погроза, омана тощо), усв≥домлювати
реальний зм≥ст власних д≥й та у повн≥й м≥р≥ св≥домо керувати ними
≥ передбачати њх насл≥дки?
„и здатна п≥декспертна особа, з урахуванн¤м њњ емоц≥йного
стану, ≥ндив≥дуально-психолог≥чних особливостей та р≥вн¤
розумового розвитку, правильно сприймати обставини, що мають
значенн¤ у справ≥, ≥ давати про них в≥дпов≥дн≥ показанн¤?
„и мали суттЇвий вплив ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥
та емоц≥йний стан п≥декспертноњ особи на њњ повед≥нку в авар≥йн≥й
ситуац≥њ (у справах щодо управл≥нн¤ транспортом або механ≥змами ≥
автоматизованими системами на виробництв≥ тощо)?
„и перебувала п≥декспертна особа на момент скоЇнн¤
протиправних д≥й в емоц≥йному стан≥ (≥ в ¤кому саме (сильний
страх, пригн≥чен≥сть, розгублен≥сть, в≥дчай, емоц≥йний стрес,
фрустрац≥¤ тощо), що суттЇво вплинув на њњ св≥дом≥сть ≥ повед≥нку
(або, зг≥дно з≥ справою, на д≥¤льн≥сть, виконанн¤ профес≥йних
обов'¤зк≥в)?
„и перебувала п≥декспертна особа на момент скоЇнн¤
протиправних д≥й у стан≥ ф≥з≥олог≥чного афекту ¤к психолог≥чноњ
п≥дстави сильного душевного хвилюванн¤?
¬ ¤кому емоц≥йному стан≥ перебувала п≥декспертна особа у
пер≥од, ¤кий передував њњ самогубству?
„и виник емоц≥йний стан п≥декспертноњ особи у пер≥од, ¤кий
передував њњ самогубству, внасл≥док д≥й обвинуваченого (зазначити:
насильство, д≥њ, ¤к≥ квал≥ф≥куютьс¤ ¤к погрози, жорстоке ставленн¤
чи систематичне приниженн¤ людськоњ г≥дност≥ тощо)?
„и здатна п≥декспертна особа, виход¤чи з р≥вн¤ њњ розумового
розвитку, ≥ндив≥дуально-психолог≥чних особливостей ≥ емоц≥йного
стану, правильно розум≥ти характер та значенн¤ скоюваних з нею д≥й
та зд≥йснювати оп≥р (у справах про статев≥ злочини)?
„и здатна п≥декспертна особа, з урахуванн¤м р≥вн¤ њњ
розумового розвитку та ≥ндив≥дуально-психолог≥чних особливостей,
розум≥ти характер та фактичний зм≥ст власних д≥й, керувати ними та
передбачати њх насл≥дки?
„и маЇ п≥декспертна особа в≥дхиленн¤ у псих≥чному розвитку,
¤к≥ не Ї ви¤вами псих≥чного захворюванн¤? якщо маЇ, то ¤кими саме
Ї њх ознаки?
„и вплинули (≥ ¤ким чином) ≥ндив≥дуальн≥ властивост≥
псих≥чних процес≥в п≥декспертноњ особи (вказати залежно в≥д того,
що маЇ значенн¤ у справ≥: пам'¤ть, увага, сприйманн¤, мисленн¤,
особливост≥ емоц≥йних реакц≥й) чи функц≥онуванн¤ сенсорних
процес≥в (з≥р, слух, нюх тощо) на адекватн≥сть сприйн¤тт¤ нею
особливостей та зм≥сту ситуац≥њ (зазначити на¤вн≥ ознаки ситуац≥њ,
що досл≥джуЇтьс¤ у справ≥), на њх в≥дтворенн¤ у показанн¤х?
ƒл¤ проведенн¤ досл≥дженн¤ суд або сл≥дство надаЇ експертов≥
можлив≥сть психолог≥чного обстеженн¤ п≥декспертного та матер≥али
справи.
Ќеобх≥дно надати: медичну документац≥ю, особову справу,
шк≥льн≥ характеристики ≥ характеристики з м≥сц¤ роботи, св≥дченн¤
сп≥вучн≥в, педагог≥в, колег, друз≥в, знайомих, родич≥в та ≥нших
людей, з ¤кими п≥декспертний близько сп≥лкувавс¤. ” св≥дченн¤х
р≥дних та близьких повинн≥ бути в≥дображен≥ особливост≥ його
розвитку та повед≥нки, умов житт¤, оточенн¤, притаманн≥ йому
схильност≥, захопленн¤, ≥нтереси. «а на¤вност≥ потр≥бно надати
щоденники, листи, продукти творчост≥ п≥декспертного.
ќсобливу увагу сл≥д прид≥лити св≥дченн¤м або в≥домост¤м про
особливост≥ повед≥нки п≥декспертного у проблемних ситуац≥¤х
(конфл≥кти, покаранн¤, втрати тощо) та св≥дченн¤м про особливост≥
його емоц≥йного стану в обставинах, що ц≥кавл¤ть суд та сл≥дство
(безпосередньо у момент под≥й, що досл≥джуютьс¤ у справ≥, у час,
що передував под≥¤м, а також п≥сл¤ њх завершенн¤).
ѕсихолог≥чна експертиза може бути об'Їктивною лише за умов
автентичних показань, тобто таких, ¤к≥ не залежать в≥д будь-¤кого
стороннього впливу.
